Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Животова Г.О.,

суддів Крещенка А.М., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 18 лютого 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 1 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 січня 2013 року.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 1 лютого 2011 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого, яке є його власністю.

У відповідності до вимог ст. ст. 81, 93 КПК України вирішено питання судових витрат і долю речових доказів по справі.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 січня 2013 року вирок місцевого суду залишено без змін.

За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, у невстановленому досудовим слідством місці та час, незаконно придбав та зберігав з метою збуту порошкоподібну речовину масою 0,58 гр., яка містить наркотичний засіб кокаїн масою 0,220 гр.

7 травня 2009 року, приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи поблизу будинку № 14-Б, по вул. О.Теліги, що в м. Києві, незаконно за 1600 грн., збув порошкоподібну речовину білого кольору масою 0,58 гр., ОСОБА_4, який проводив оперативну закупівлю наркотичної речовини, яка згідно висновку експертизи № 1271х від 22 червня 2009 року, із врахуванням висновку спеціаліста № 2164х за 2009 рік, містить наркотичний засіб кокаїн, маса якого в речовині становить 0,220 гр.

Крім того, ОСОБА_1, у невстановленому досудовим слідством місці та час, незаконно придбав та зберігав з метою збуту порошкоподібну речовину масою 0,61 гр., яка містить наркотичний засіб кокаїн масою 0,232 гр.

7 травня 2009 року, приблизно о 16 год. 50 хв., ОСОБА_1, перебуваючи поблизу будинку № 14-Б, по вул. О.Теліги, що в м. Києві, незаконно за 1600 грн., збув порошкоподібну речовину білого кольору масою 0,61 гр., ОСОБА_4, який проводив оперативну закупівлю наркотичної речовини, яка згідно висновку експертизи № 1272х від 22 червня 2009 року, із врахуванням висновку спеціаліста № 2165х за 2009 рік, містить наркотичний засіб кокаїн, маса якого в речовині становить 0,232 гр.

Після затримання ОСОБА_1, приблизно о 17 год. 15 хв. в м. Києві по вул. О.Теліги 14-Б, в приміщенні ВБНОН Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, у нього були вилучені зрізи нігтів з пальців рук та проведені змиви з долоней рук ватними тампонами, на яких, згідно висновку експертизи № 1270х від 22 червня 2009 року, із врахуванням висновку спеціаліста № 2166х за 2009 рік, було знайдено, в слідовій кількості, наркотичний засіб кокаїн.

У касаційній скарзі захисник ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально - процесуального закону. При цьому посилається на те, що в ході досудового слідства було порушено право обвинуваченого на захист, не пред'явлено обвинувачення та не вручено копію відповідного рішення, досудове слідство, так як і судовий розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції проводився без перекладача, хоча неодноразово було заявлено такі клопотання. Крім того, зазначає, що в ході проведення досудового слідства було сфабриковано матеріали кримінальної справи, проте судами першої та апеляційної інстанції належної оцінки цьому факту надано не було.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, пояснення засудженого на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370 - 372 КПК України. Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Можливість скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам справи чинним законом не передбачена.

Як видно із змісту касаційної скарги захисника, він, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, визначення яких дано у статтях 368 та 369 КПК України, просить доказам по справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої і апеляційної інстанцій, тобто змінити судові рішення через невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.

Разом з тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність засудженого у вчиненні злочину, за обставин встановлених судом і викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних органами досудового слідства та досліджених у судовому засіданні доказах, які отримали належну оцінку. Вирок суду відповідає вимогам ст.ст. 332 - 335 КПК України, є законним та вмотивованим.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України кваліфіковані правильно.

Об'єктивність оцінки наведених у вироку доказів було перевірено апеляційним судом. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів апеляційним судом не встановлено, а стосовно доводів апеляцій, аналогічних викладеним у касаційних скаргах, наведено відповідні мотиви їх необґрунтованості. Тому підстав для сумніву в правильності оцінки зібраних доказів у колегії суддів немає.

Що стосується доводів касаційної скарги про те, що порушено право засудженого на захист, оскільки йому не надано перекладача, то вказане не ґрунтується на матеріалах справи.

Так, як правильно зазначено місцевим судом, з чим погоджується й колегія суддів касаційної інстанції, засуджений ОСОБА_1 є громадянином України, протягом тривалого часу працював та проживав на території України, деякі процесуальні дії по справі ним вчинено українською мовою, що свідчить про те, що засуджений розуміє українську мову.

Інші доводи касаційної скарги, щодо порушень прав засудженого органами досудового слідства, також були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанції та свого підтвердження не знайшли.

Покарання, призначене ОСОБА_1, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляційні скарги, дотримався вимог ст. 377 КПК України, належним чином проаналізував усі доводи поданих на вирок місцевого суду апеляцій, на кожний з них дав вичерпну відповідь і обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без зміни.

Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які б давали безумовні підстави для скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України (1960), п. 15 розділу XI Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 1 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 січня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника без задоволення.