Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О., суддів Шибко Л.В., Крещенка А.М.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула 18 лютого 2014 року у м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 лютого 2013 року.

Вказаним вироком місцевого суду засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого 24.05.2011 за ч. 1 ст. 185 КК України до 1700 грн штрафу, громадянина України,

за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки обмеження волі;

за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки обмеження волі;

за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років обмеження волі з конфіскацією майна;

за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 рішення щодо якого не оскаржуються у касаційному порядку.

Згідно вироку, ОСОБА_2 о 18:00 в один з днів липня 2011 року на пляжі в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області викрав у неповнолітнього ОСОБА_4 мобільний телефон "Нокіа 5130" вартістю 999 грн.

Він же та ОСОБА_3 в липні та серпні 2011 року в тому ж місті, діючи за попередньою змовою групою осіб, заволоділи шляхом обману й зловживання довірою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їх мобільними телефонами "Нокіа 5130" та "Нокіа Х-2" вартістю 1069 та 1150 гривень відповідно.

Вони ж, за попередньою змовою групою осіб, з розподіленням ролей та кожний раз в стані алкогольного сп'яніння, 21.08.2011 о 23:20 в тому ж місті заволоділи автомобілем ОСОБА_6 ЗАЗ-11028 вартістю 10 047,24 грн, відкотивши його з вул. Тельмана на вул. Калініна, а 06.10.2011 о 2:45 в селищі П. Хутори в Орджонікідзевському районі намагались заволодіти автомобілем-таксі "Деу Ланос" вартістю 33 889,5 грн, напавши на водія ОСОБА_7 та ударивши його по голові заздалегідь заготовленим молотком й спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження, після чого, внаслідок активного спротиву таксиста, втекли.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.02.2013 з мотивувальної частини вказаного вироку виключено висновки про заволодіння засудженими автомобілем "Деу Ланос", оскільки вони вчинили замах на таке заволодіння, та про заподіяння ОСОБА_8 матеріальної шкоди в розмірі 33 889,5 грн.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, просить скасувати вказані рішення в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України й закрити справу та, на підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарань, призначених за вчинення інших злочинів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав свою скаргу, прокурора, який просив залишити оскаржені рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, не підлягають, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовується касаційна скарга захисника в даній справі, сама по собі є підставою для скасування чи зімни відповідних судових рішень, згідно ст. 367 КПК України, в апеляційному порядку.

Твердження захисника про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України, є безпідставним, оскільки протилежний висновок суду в цій частині ґрунтується, у відповідності до вимог ст. 323 КПК України 1960 року, на неупередженій оцінці безпосередньо досліджених ним доказів та на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Такі висновки відповідають показанням засуджених

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про намір та спробу незаконно заволодіти автомобілем "Деу Ланос" із застосуванням насильства; показанням потерпілого ОСОБА_7 про обставини здійсненого засудженими нападу на нього, завдання йому тілесних ушкоджень молотком тощо; показанням свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про обставини за яких вони затримали ОСОБА_2 після повідомлення диспетчера про напад на таксиста ОСОБА_7; даним протоколів огляду місця події, автомобіля "Деу Ланос" та мобільного телефону ОСОБА_3 з SМS-повідомленням про початок нападу на ОСОБА_7

За таких обставин суд обґрунтовано визнав вищезазначені докази достовірними та поклав їх в основу обвинувального вироку.

Доводи захисника ОСОБА_1 про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України, не заслуговують на увагу, оскільки суд правильно встановив, що засуджений припинив свої дії після того, як скоїв закінчений замах на злочин.

Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів його особи і є справедливим, а підстави для застосування положень ст. 75 КК України відсутні.

Апеляційний суд розглянув справу у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, а його вмотивована ухвала відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Вирок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 лютого 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 - без задоволення.