Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В., суддів: при секретарі Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М., Петрика В.В.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012200150000023, за обвинуваченням

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю прокурора Плужника О.В.,

захисника ОСОБА_6,

Вироком Великописарівського районного суду Сумської області 19 березня 2013 року ОСОБА_5 засуджено за:

- ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 19 березня 2013 року вирок місцевого суду в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 296 КК України скасовано у зв'язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад вказаного кримінального правопорушення, а кримінальне провадження в цій частині закрито. Цей же вирок в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України змінено, застосовано ст. 69 КК України та пом'якшене призначене покарання за цією статтею до 3 років позбавлення волі.

У касаційній скарзі прокурор Сумської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, що потягло необґрунтоване пом'якшення призначеного покарання.

Представником потерпілого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 подана касаційна скарга, яка за своїми вимогами та змістом аналогічна скарзі прокурора.

Адвокат ОСОБА_6, що діє в інтересах ОСОБА_5, у касаційній скарзі просить зазначені судові рішення змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 128 КК України та призначити йому за цим Законом покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням. Стверджує, що кидаючи пляшку з-під пива у бік ОСОБА_7, засуджений не мав умислу попасти потерпілому у голову і спричинити тяжке тілесне ушкодження, а діяв виключно з необережності, що характеризує суб'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 128 КК України.

Від прокурора надійшло заперечення на касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6, в якому він просить ухвалу апеляційного суду скасувати, вирок місцевого суду залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.

Згідно з вироком суду, 7 грудня 2012 року о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні кафе "Надія", що у с. Велика Писарівка по вул. Щорса, 4, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, та діючи з особливою зухвалістю, ображав присутніх нецензурними словами у зв'язку з чим відвідувачі та працівники кафе неодноразово робили йому зауваження. На отримане від ОСОБА_7 зауваження, ОСОБА_5 підійшов до нього та наніс удар по голові скляною пляшкою з-під пива, від якого потерпілий впав на підлогу. Від завданого удару ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційних скарг прокурора і представника потерпілого, та який заперечував проти задоволення касаційної скарги адвоката ОСОБА_6, пояснення адвоката ОСОБА_6 на підтримку своєї касаційної скарги, я яка заперечувала проти задоволення касаційних скарг прокурора та представника потерпілого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, а касаційні скарги прокурора та представника потерпілого ОСОБА_8 підлягають задоволенню на таких підставах.

Фактичні обставини кримінального провадження, які були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до ст. 438 КПК у касаційному порядку не підлягають.

Як вбачається із матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 121 КК України ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_7, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також висновком судово-медичної експертизи та даними протоколів слідчих експериментів. При цьому сам ОСОБА_5 також не заперечував, що кидав скляну пляшку у потерпілого.

Отже, засуджений наносячи удар скляною пляшкою потерпілому по голові, міг свідомо припускати настання відповідних негативних наслідків, а тому суб'єктивна сторона цього діяння характеризується непрямим умислом, а не злочинною самовпевненістю чи недбалістю, про що йдеться у касаційній скарзі адвоката ОСОБА_6

Всі наведені докази у повній мірі узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.

Що стосується доводів скарг з приводу незаконного закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 296 КК України та безпідставного застосування до ОСОБА_5 ст. 69 КК України, то вони, на думку колегії суддів, є слушними.

Відповідно до ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені докладні мотиви та обґрунтування, за допомогою яких суд апеляційної інстанції дійшов певного висновку, повинні містити посилання на норми матеріального чи процесуального закону. При цьому слід зазначити, який закон було порушено судом першої інстанції та в чому полягає це порушення, які підстави, визначені законом, покладені в основу при скасуванні чи зміні рішення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд частково задовольняючи апеляцію захисника ОСОБА_12 та змінюючи вирок в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 296 КК України і закриваючи кримінальне провадження в цій частині, мотивів, з яких він прийшов до висновку про недоведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні даного злочину в ухвалі не навів, а вказав лише про те, що винуватість засудженого за ч. 1 ст. 296 КК України не знайшла свого підтвердження ні в суді першої інстанції, через відсутність вказівки в чому полягала особлива зухвалість його дій, ні при повторному дослідженні доказів в апеляційному суді.

Також апеляційний суд змінюючи вирок та пом'якшуючи покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, переконливих підстав прийняття такого рішення не навів.

Посилання суду на те, що ОСОБА_5 фактично не заперечував настання наслідків для здоров'я потерпілого внаслідок його протиправних дій, а також вживав заходів до відшкодування шкоди потерпілому, у даному конкретному випадку, на думку колегії суддів, не можна визнати обставинами, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

За таких обставин ухвала апеляційного суду є не законною і підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого слід належним чином перевірити доводи викладені у касаційних скаргах прокурора і представника потерпілого ОСОБА_8, та за умови визнання правильними висновків суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень за вказаних вище обставин і кваліфікації його дій вирішити питання про призначення йому покарання відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Касаційні скарги прокурора Сумської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та представника потерпілого - ОСОБА_8 - задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 19 березня 2013 року щодо ОСОБА_5 скасувати.

Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.