Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О., суддів: Крещенка А.М., Шибко Л.В., за участю прокурора Підвербної Г.Я., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 лютого 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою представника цивільного відповідача ТОВ "Промінь-Приват" - Коваленка Р.Й. на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 9 липня 2013 року щодо

ОСОБА_6 Вказаним вироком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки та з покладенням обов'язків, передбачених п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави в особі Фінансового управління Миргородської районної державної адміністрації витрати на лікування потерпілого ОСОБА_7 в сумі 1034,99 грн., та в особі Полтавської обласної клінічної лікарні - витрат на лікування потерпілого в сумі 3723,89 грн.

Постановлено стягнути з ТОВ "Промінь-Приват" на користь ОСОБА_7 40484,40 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, а саме повної вартості пошкодженого автомобіля, 7000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля, 25000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої здоров'ю потерпілого, а всього 72484,40 грн.

У вироку вирішено долю речових доказів по справі.

Згідно вироку суду, ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він 24 листопада 2011 року, близько 12 год. керуючи трактором ХТЗ 17021 д.н. НОМЕР_2 та рухаючись по автодорозі Лубни-Миргород-Опішня в напрямку с. Білики Миргородського району, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, при здійсненні повороту ліворуч на другорядну дорогу, всупереч вимогам п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , не переконався в безпеці свого маневру, не надав дорогу автомобілю "Mitsubishi Galant" д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7, що рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній з ним дорозі і допустив зіткнення з ним. В результаті ДТП потерпілий ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, а транспортний засіб потерпілого отримав механічні ушкодження, чим завдав матеріальних збитків на суму 40484,40 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 9 липня 2013 року вказаний вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача - Коваленко Р.Й. порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову та направлення справи на новий судовий розгляд. Мотивує це тим, що розмір стягнення матеріальної та моральної шкоди є необґрунтованим. Вважає, що обидва учасника ДТП порушили правила дорожнього руху, тому суму стягнутої матеріальної та моральної шкоди слід зменшити.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_6 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом та викладених у вироку, підтверджується зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, які отримали належну оцінку. Вказані дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 286 КК України.

Що стосується доводів касаційної скарги про незаконність судових рішень в частині стягнення на користь потерпілого ОСОБА_7 матеріальної та моральної шкоди, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 1187 ЦК, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Статтями 1167, 1168 ЦК установлені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, в тому числі і юридичними особами.

Отже, суд належним чином встановив природу правовідносин між сторонами у зв'язку з заподіянням шкоди, правильно постановив стягнути моральну та матеріальну шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки саме з ТОВ "Промінь-Приват".

При вирішенні питання про розміри відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_7 суд першої інстанції правильно виходив із засад розумності виваженості та справедливості. Також суд врахував конкретні обставини і наслідки вчиненого засудженим злочину, характер і глибину моральних страждань потерпілого ОСОБА_7, інші негативні впливи внаслідок пошкодження майна потерпілого, отриманих тілесних ушкоджень та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь потерпілого зазначених у вироку сум, з чим погоджується і колегія суддів.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за апеляцією цивільного відповідача, погодився з висновком місцевого суду, вмотивувавши своє рішення відповідно до ст. 377 КПК України.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів

Вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 9 липня 2013 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ "Промінь-Приват" - Коваленка Р.Й. - без задоволення.