Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Наставного В.В., Крижановського В.Я., Вільгушинського М.Й.,

розглянувши в судовому засіданні 17 лютого 2014 року в м. Києві кримінальне провадження щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1, за ст. 286 ч. 1 КК України,

у касаційній скарзі представник ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" ОСОБА_5 просить ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2013 року скасувати, справу направити до апеляційного суду для розгляду по суті. Вважає, що як під час досудового розслідування, так і під час розгляду кримінального провадження в судах обох інстанцій вказане товариство в порушення ст. 55 КПК України не було визнане потерпілим та відповідно повідомлене про розгляд такого провадження. Вказує на те, що апеляційний суд не врахував положень ст. 393 ч. 1 п. 10 КПК України та повернув апеляційну скаргу, чим допустив істотне порушення кримінального процесуального закону.

Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 липня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 3 400 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2013 року апеляційну скаргу ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на вказаний вирок повернуто.

Розглянувши доводи касаційної скарги, дослідивши долучені до касаційної скарги копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Перевіривши доводи касаційної скарги, долучену до неї копію ухвали, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Стаття ст. 393 КПК України визначає вичерпний перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження, при цьому згідно з положеннями ст. 399 ч. 3 п. 2 КПК України суддя-доповідач повертає апеляційну скаргу, якщо вона подана особою, яка не має такого права.

Як вбачається з доданої до касаційної скарги копії ухвали апеляційного суду, апеляційна скарга ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" була подана на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 липня 2013 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 за ст. 286 ч. 1 КК України. Проте, ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" у зазначеному кримінальному провадженні не було визнано ні потерпілим, ні цивільним позивачем, не є зазначене товариство і іншою особою, яка відповідно до ст. 393 КПК України має право на апеляційне оскарження вироку.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" не є особою, яка відповідно до ст. 393 КПК України має право на апеляційне оскарження та відповідно до вимог ст. 399 ч. 3 п. 2 КПК України виніс ухвалу про повернення апеляційної скарги.

За таких обставин, доводи скаржника щодо порушення апеляційним судом вимог КПК України (4651-17) є безпідставними.

Враховуючи викладене, з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст. 428 ч. 2 КПК України, колегія суддів

відмовити представнику ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2013 року.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.