Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,

суддів: Квасневської Н.Д., Шибко Л.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2017 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року,

У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вказаного судового рішення у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 цієї статті.

Згідно зі ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка подає скаргу, та доводи на їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Проте наведених положень процесуального закону захисником не дотримано.

Так, касаційна скарга захисника не містить доводів на обґрунтування його позиції про необхідність закриття кримінального провадження, а також в ній не зазначено підстав у відповідності з вимогами закону, через які він вбачає можливим закрити провадження після скасування оскаржуваної ухвали.

При тому, що зазначеною ухвалою вирок суду щодо ОСОБА_2 був змінений лише шляхом виключення із мотивувальної його частини кваліфікуючої ознаки за ч. 1 ст. 309 КК - незаконного придбання наркотичного засобу, а в решті - залишено без зміни. Однак, вирок суду першої інстанції захисником не оскаржується, з огляду на що його позиція про необхідність закриття кримінального провадження після скасування лише ухвали апеляційного суду є нелогічною та, крім того, вказане не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 437 КПК обвинувальний вирок, ухвалений судом першої чи апеляційної інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо вироку суду першої інстанції може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інший спосіб погіршити становище засудженого лише у разі, якщо з цих підстав касаційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник.

Однак, як убачається зі змісту поданої касаційної скарги, зазначені положення процесуального закону залишились поза увагою захисника, який у мотивувальній її частині фактично просить касаційний суд погіршити становище засудженого.

Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою захисника.

Оскільки касаційна скарга захисника не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків (захисником має бути підтверджено, що ним не пропущений встановлений ухвалою суду строк при повторному зверненні до суду).

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів,-

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог, касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.