Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі колегії суддів:

Вільгушинського М. Й., Дембовського С.Г., Слинька С.С.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 24 грудня 2013 року щодо нього,

Вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 жовтня 2013 року засуджено

ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого вироком Шосткинського міськрайонного суду від 19.07.2012 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і на підставі статей 75, 76 КК України звільненого від його відбування з іспитовим строком 2 роки,

- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання ОСОБА_4 частково приєднано невідбуту ним частину покарання за вироком Шосткинського міськрайонного суду від 19.07.2012 року, і остаточно призначено за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 24 грудня 2013 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 указує на те, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу внаслідок суворості. На обґрунтування своїх вимог, посилається на те, що при призначенні йому покарання суд недостатньо врахував визнання ним винуватості та щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння у його розкритті, добровільне відшкодування завданої шкоди, а також ту обставину, що він вчинив злочин будучи неповнолітнім. Просить судові рішення щодо нього змінити та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що немає підстав для відкриття провадження з мотивів, наведених у касаційній скарзі.

Засудженим не оскаржуються фактичні обставини справи, доведеність його винуватості у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185 КК України.

Із наданих копій судових рішень убачається, що судом при призначенні ОСОБА_4 покарання враховано ступінь тяжкості та характер вчиненого кримінального правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, а також ті, визнані судом пом'якшуючими, обставини, на які посилається засуджений у своїй касаційній скарзі.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_4 раніше судимий за аналогічний злочин, відповідних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, а також з огляду на його негативні характеристики за місцем навчання та проживання, суд дійшов правильного висновку про неможливість виправлення та перевиховання ОСОБА_4 за умови призначення йому покарання не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, як про це просить засуджений у касаційній скарзі.

Інших обставин, які могли б бути підставою для пом'якшення призначеного ОСОБА_4 покарання у касаційній скарзі не наведено.

Таким чином, урахувавши тяжкість та характер вчиненого злочину, дані про засудженого та пом'якшуючі покарання обставини, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_4 ст.ст. 69, 75 КК України і призначив йому покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.

З огляду на вищевикладене, з мотивів, наведених у касаційній скарзі, наданих до неї судових рішень убачається, що підстави для задоволення касаційної скарги засудженого відсутні, а тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України підстав для відкриття провадження немає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 428 КПК України, колегія суддів

відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 24 грудня 2013 року щодо нього.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.