Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С. С., суддів Дембовського С. Г., Наставного В. В., за участю прокурора Голюга В. В. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 лютого 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_5 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2013 року.

Вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2013 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, таку, що судимостей не мала, засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 3 роки 6 місяців.

На підставі ст. 70 цього ж Кодексу ОСОБА_5 за сукупністю злочинів призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Згідно з цим вироком ОСОБА_5 визнано винною в тому що вона таємно викрала чуже майно в м. Олександрії Кіровоградської області, а саме:

- 05 березня 2013 року приблизно о 13.00 год. в торговому відділі "Євротехніка" ФОП "ОСОБА_6" магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" ВАТ "АТБ Маркет", розташованого по вул. Червоноармійській, 56, - праску марки "Polaris 2035 PIR", завдавши ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 425 грн;

- 25 квітня 2012 року приблизно о 10.00 год. у приміщенні магазину "Все по 38, по 58", розташованого на просп. Леніна, 6, повторно - мобільний телефон марки "Samsung S 5660" з картою пам'яті, сім-картою та чохлом, завдавши ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 976,60 грн;

- 21 травня 2012 року приблизно о 10.20 год. у приміщенні магазину "Продукти 196" повторно - мобільний телефон марки "Nokia 200 RM 761" із двома сім-картами, завдавши ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 673,89 грн;

- 24 червня 2012 року приблизно о 00.30 год. у приміщенні магазину "Перехрестя", розташованого на перехресті вулиць Калініна та 50 років Жовтня, повторно - два мобільних телефони марок "Siemens C-52" та "Nokia 3110 C" з сім-картами і флеш-картою, а також жіночий гаманець, в якому були 500 грн, завдавши ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 1003,00 грн;

- 06 липня 2012 року приблизно о 12.15 год. у відділі "Євротехніка" ФОП "ОСОБА_6" - праску марки "Vitek", завдавши ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 420 грн;

- 11 липня 2012 року приблизно о 15.00 год. у приміщенні магазину "Конвалія", розташованого по вул. Червоноармійській, 56, - мобільний телефон марки "Samsung C 3300 i" з картою пам'яті та сім-картою, завдавши ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 389,96 грн;

- 21 липня 2012 року приблизно об 11.20 год. на центральному ринку міста, розташованого по вул. К. Лібкнехта у м. Олександрії, повторно з жіночої сумочки - гаманець з грошима, завдавши ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 668,50 грн;

- 31 липня 2012 року приблизно о 10.47 год. у приміщенні магазину "Watsons" ТОВ "ДЦ Україна", розташованого по

вул. Червоноармійській, 47, повторно - флакон туалетної води "Мехх", завдавши вказаному підприємству матеріальної шкоди у розмірі 172 грн;

- 31 липня 2012 року приблизно об 11.10 год. у приміщенні магазину ДП "Фуршет Центр", розташованого на просп. Леніна, 11, повторно - чотири баночки крему "Garnier" та дві зубні щітки "Sensodyne", завдавши вказаному магазину матеріальної шкоди на загальну суму

236,60 грн;

- 11 серпня 2012 року приблизно об 11.00 год., таємно проникнувши до квартири АДРЕСА_1 - ноутбук "DELL 500", веб-камеру та книгу Роберта Кіосакі "Бедный папа, богатый папа", завдавши потерпілому ОСОБА_13 матеріальної шкоди на загальну суму 2079,00 грн;

- 12 серпня 2012 року приблизно об 11.10 год. на території центрального ринку міста, розташованого по вул. Семашка з прилавку торгівельного кіоску - жіночу сумочку, в якій знаходилися гроші, мобільний телефон марки "Samsung" з сім-карткою, завдавши ОСОБА_14 матеріальної шкоди у розмірі 505,73 грн.

Крім того, ОСОБА_5 намагалася таємно заволодіти чужим майном, але не довела свого злочинного умислу до кінця з причин, що не залежали від її волі, а саме:

- 13 липня 2012 року приблизно о 18.30 год. в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_3" ФОП "ОСОБА_15", розташованого на АДРЕСА_2, повторно - двома жіночими сумочками, які належали ОСОБА_15, загальною вартістю 540 грн;

- 23 липня 2012 року приблизно о 17. 30 год. у приміщенні магазину "Продукти-262" ВАТ "АТБ Маркет", розташованого на просп. Леніна, 23 у м. Олександрії, - чужим майном на загальну суму 198 грн;

- 02 серпня 2012 року з приміщення магазину ДП "Фуршет Центр" - п'ять баночок крему "Garnier" на загальну суму 217,55 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області 30 квітня 2013 року цей вирок районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджена просить скасувати оскаржувані нею судові рішення. При цьому вона стверджує, що частини інкримінованих їй злочинів вона не вчиняла, а в ході досудового та судового слідства було порушено її право на захист і допущено неповноту й однобічність слідства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка вважала оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

За змістом касаційної скарги засуджена порушує питання про перегляд судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю і неповнотою досудового та судового слідства. Проте зазначені обставини були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку відповідно до вимог ст. 398 КПК України 1960 року не підлягають. Тому при касаційному розгляді кримінальної справи колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Висновки суддів щодо винуватості ОСОБА_5 з якими погодилася і колегія суддів, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином умотивували у постановлених ними судових рішеннях. Ці висновки підтверджені доказами, які суди ретельно перевірили та належним чином оцінили.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наявних у справі доказів, у тому числі показань потерпілих чи свідків, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно проаналізована судами, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні зазначених у вироку злочинів. Виходячи зі встановлених судом фактичних обставин справи, дії ОСОБА_5 кваліфіковано правильно.

Крім того, у своїй апеляції засуджена наводила доводи аналогічні доводам касаційної скарги. Всі доводи апеляційної скарги перевірялися судом апеляційної інстанції та були визнані безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі, і вважати його необгрунтованим чи сумнівним підстав немає. Ухвала апеляційного суду повністю відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Твердження засудженої про неправильну кваліфікацію її дій по епізоду з потерпілим ОСОБА_13 та відсутність у її діях такої кваліфікуючої ознаки як проникнення у приміщення є неспроможними.

Як убачається з показань потерпілого ОСОБА_13, даних ним у ході судового розгляду справи, він дійсно дозволяв своєму знайомому з його співмешканкою - ОСОБА_5 певний час пожити у його квартирі у той час коли він знаходився у м. Харкові. Однак викрадення його майна відбулось уже після того як зазначені люди виселились з його квартири.

Крім того, ОСОБА_5 у своїх показаннях також стверджувала, що до квартири ОСОБА_13 вона потрапила після того, як перестала там проживати, за допомогою дубліката ключа, який вона зробила коли проживала в квартирі.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що крадіжка майна ОСОБА_13 поєднана з проникненням до приміщення, оскільки ОСОБА_5 до квартири потерпілого потрапила без його відома та дозволу.

Щодо доводів засудженої про те, що апеляційний суд, розглянувши кримінальну справу щодо неї без неї та її адвоката, порушив її право на захист, то вони є неспроможними.

Відповідно до змісту ст. 362 КПК України, засуджений чи виправданий, їх законні представники, захисники підлягають обов'язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення їх становища або суд визнає необхідним провести судове слідство. Засуджений, що утримується під вартою, підлягає обов'язковому виклику в апеляційний суд також у випадках, коли про це надійшло його клопотання.

Однак, як убачається з матеріалів справи та зі змісту апеляційної скарги з доповненнями засудженої, при апеляційному розгляді справи не ставилося питання про погіршення становища останньої, а сама ОСОБА_5 клопотання про її доставку в апеляційний суд не подавала.

При цьому як убачається з матеріалів справи засудженій та її захиснику у встановлені законом строки направлялось повідомлення з інформацією про місце, дату та час розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за апеляційною скаргою засудженої.

Таким чином, з огляду на те, що зі змісту апеляційної скарги, при апеляційному розгляді справи не ставилося питання про погіршення становища ОСОБА_5, вона не ставила питання про її доставку в судове засідання, а згідно із ч. 3 ст. 362 КПК України явка учасників процесу на засідання суду апеляційної інстанції у даній справі не є обов'язковою, суд апеляційної інстанції не порушив процесуальні права ОСОБА_5, розглянувши праву за її апеляцією у її відсутність та відсутність її захисника.

Крім того, не знайшли свого підтвердження і посилання засудженої про порушення її права на захист в ході досудового слідства, оскільки їй не було надано захисника як наркозалежній особі.

Відповідно до положень ст. 45 КПК України 1960 року участь захисника у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою при провадженні щодо особи, яка через свої психічні чи фізичні вади не може сама реалізувати своє право на захист.

Разом із тим, у ході досудового слідства було встановлено, що ОСОБА_5 з 2004 року знаходиться на диспансерному обліку з приводу психічних та поведінкових розладів унаслідок вживання опіоїдів (синдром залежності), одразу після чого їй було призначено захисника.

Таким чином, право ОСОБА_5 на захист порушено не було, оскільки відповідно до вимог ст. 45 КПК України 1960 року захисника їй було призначено одразу після встановлення факту її знаходження на диспансерному обліку з приводу психічних та поведінкових розладів унаслідок вживання опіоїдів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення,

у справі не встановлено.

Таким чином, керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженої - без задоволення.