Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф. суддів Швеця В.А., Бех М.О.за участю прокурора захисника Піх Ю.Г. ОСОБА_8

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 лютого 2014 року справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Кіровського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2013 року щодо ОСОБА_6

Вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2013 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово

судимого, востаннє вироком Кіровського районного суду

м. Донецька від 22 жовтня 2009 року за ч. 1 ст. 309 КК України

до арешту на строк 2 місця та штрафу в сумі 650 гривень,

звільненого по відбуттю строку покарання,

засуджено:

за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;

за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_6 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки з покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Вирішено питання речових доказів та судових витрат по справі.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за те, що він будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, 14 березня 2011 року, у селищі "Мандрикіно", Кіровського району м. Донецька, незаконно виготовив психотропну речовину - метамфетамін, переніс її за місцем свого проживання, що у АДРЕСА_1 де став її зберігати. В цей же день, о 20 годині, на вул. Петровського, м. Донецька, ОСОБА_6 незаконно збув ОСОБА_7 медичний шприц з психотропною речовиною, яка містила в собі 0,022 г метамфетаміну.

Крім того, 05 квітня 2011 року, о 21 годині, ОСОБА_6, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, у селищі "Мандрикіно", Кіровського району м. Донецька, повторно незаконно виготовив невстановлену кількість психотропної речовини - метамфетаміну, переніс її за місцем свого проживання і став зберігати. 06 квітня 2011 року, 0 17 годині 30 хвилин, у м. Донецьку на вул. Делегатській у ОСОБА_6 при затриманні працівниками міліції було виявлено і вилучено медичний шприц з рідиною, яка містила в собі психотропну речовину - метамфетамін, вагою 0, 619 г.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції і справу направити на новий судовий розгляд з підстав неправильного застосування кримінального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м'якості. Не погоджується з застосуванням до ОСОБА_6 ст. 75 КК України та вважає, що приймаючи таке рішення, суд не врахував належним чином даних про його особу, який в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Посилається на те, що суд не врахував обставини, що обтяжує покарання засудженому - рецидив злочинів.

Також зазначає, що у вироку не вказано редакції ст. 307 КК України, що була застосована, оскільки Законом України від 06.10.2011 року її було змінено.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання касаційних вимог, пояснення захисника, який вважав, що судове рішення слід залишити без зміни та надав суду касаційної інстанції матеріали про стан здоров'я його підзахисного, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України та доведеність його вини у вчиненні інкримінованих злочинів у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з вимогами ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, то він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_6 є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

При його призначенні судом було враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного та конкретні обставини справи, в тому числі й ті, на які посилається прокурор у своїй касаційній скарзі. Переконливих доводів про необхідність призначення ОСОБА_6 більш суворого покарання у касаційній скарзі не наведено, в зв'язку з чим вважати його занадто м'яким підстав не вбачається, як і не вбачається підстав вважати застосування до засудженого ст. 75 КК України неправильним застосуванням кримінального закону.

Доводи касаційної скарги прокурора про те, що суди залишили поза увагою обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочинів колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як вбачається з обвинувального висновку (т. 1 а.с. 129) такої обставини ОСОБА_6 органи досудового слідства в обвинуваченні не пред'являли, а суд, відповідно до вимог ст. 275 КПК України 1960 року, розгляд справи проводить тільки в межах пред'явленого обвинувачення.

Що стосується посилань прокурора про те, що у вироку не вказано редакції ст. 307 КК України, що була застосована, то колегія суддів вважає, що уточнення в даному конкретному випадку редакції ч. 2 ст. 307 КК України в зв'язку з тим, що Законом України "Про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів і одурманюючих засобів" від 06.10.2011 року (3826-17) до санкції ч. 2 ст. 307 КК України були внесені зміни, жодним чином не впливає на розмір призначеного засудженому покарання, з яким погодився суд касаційної інстанції.

Крім того, при відповідному зверненні прокурора, суд першої інстанції, який постановив вирок відносно ОСОБА_6, вправі уточнити редакцію ч. 2 ст. 307 КК України в порядку ст. 409 КПК України 1960 року.

Отже, істотних порушень судом вимог кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону колегією суддів не встановлено, а тому підстав, передбачених ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року для скасування судового рішення і задоволення касаційної скарги прокурора немає.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року та п. п. 11, 15 Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Кіровського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2013 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.