Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кравченка С.І.,

суддів: Лагнюка М.М., Літвінова Є.В.,

за участю прокурора Лисого С.Л.,

при секретарі Зінорук В.В.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2013 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2013 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 26 вересня 2008 року Новомосковським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі. Звільненого 17 вересня 2012 року по відбуттю покарання, засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців з конфіскацією майна.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 30 січня 2013 року близько 22 год. 10 хв. підійшов до ОСОБА_2, який знаходився біля кафе "Крістіна" по вул. Гагаріна, 15-а в смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, та почав вимагати мобільний телефон. Уникаючи ОСОБА_1, потерпілий направився до входу в кафе, проте ОСОБА_1 розвернув його до себе обличчям та наніс декілька ударів ножем. Після цього він підійшов до потерпілого, який від нанесених ударів впав на землю, та забрав з кишені його брюк мобільний телефон, спричинивши шкоди на загальну суму 340 грн. Внаслідок умисних дій ОСОБА_2 заподіяно тяжкі тілесні та легкі ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2013 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає про допущене судами істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вказує на те, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає ст. 65 КК України внаслідок м'якості, а ухвала апеляційного суду винесена з порушеннями ст. 419 КПК України.

На касаційну скаргу прокурора захисником ОСОБА_3 подані заперечення.

Заслухавши доповідь суді, прокурора, який підтримав касаційну скаргу просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі та запереченнях доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій в касаційній скарзі не оспорюється.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначаючи покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд вказаних вимог закону дотримався.

Так, призначаючи ОСОБА_1 покарання суд належним чином врахував те, що він частково визнав свою вину, задовільно характеризується. При цьому суд також врахував, що відповідно до ст. 12 КК України злочин, у вчиненні якого визнаний ОСОБА_1, є особливо тяжким і вчинений за наявності обставин, які обтяжують покарання, таких як вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

Покарання ОСОБА_1 призначено в межах санкції частини статті кримінального закону, за якою його визнано винним, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дала відповіді на всі доводи апеляції, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлені по справі судові рішення є законними та обґрунтованими і підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 434 - 439 КПК України, колегія суддів,-

Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.