Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кравченка С.І.

суддів: Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М.,

за участю прокурора Лисого С.Л.,

розглянула в судовому засіданні 13 лютого 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 21 червня 2013 року щодо ОСОБА_3,

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2013 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 : 106 422,53 грн. завданої матеріальної шкоди; 100000 грн. - моральної шкоди та 3000 грн. за надання правової допомоги.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 1813,80 грн. судових витрат.

Вирішено питання щодо речових доказів на підставі ст. 81 КПК України 1960 року.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 23 вересня 2012 року близько 15 год. 15 хв. на кухні квартири АДРЕСА_1 під час бійки, вихопив з рук ОСОБА_5 ніж, яким умисно наніс декілька ударів ОСОБА_5, чим заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 21 червня 2013 року вирок в частині вирішення цивільного позову скасовано. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі представник потерпілої просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину особі засудженого внаслідок м'якості та невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

На касаційну скаргу представника потерпілої надійшли заперечення від захисника ОСОБА_6

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважає необхідним залишити касаційну скаргу без задоволення, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій в касаційній скарзі не оспорюється.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначаючи покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд вказаних вимог закону дотримався.

Так, призначаючи ОСОБА_3 покарання суд належним чином врахував дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину. При цьому суд також врахував тяжкість вчиненого злочину тяжкість вчиненого злочину і призначив ОСОБА_3 покарання, яке за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дала відповіді на всі доводи апеляції, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлені по справі судові рішення є законними та обґрунтованими і підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не вбачає.

На підставі викладеного, та керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів,-

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 21 червня 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника потерпілої - без задоволення.