Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С. С., суддів Дембовського С. Г., Наставного В. В., за участю прокурора Опанасюка О. В., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 лютого 2014 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 16 квітня 2013 року.

Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2012 року ОСОБА_5 засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.

При цьому вказаним вироком на підставі ст. 76 КК України

ОСОБА_5 було зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 лютого 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16 квітня 2013 року, було задоволено подання інспектора Дрогобицького районного підрозділу Дрогобицького міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Войтович З. Я., скасовано звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням і направлено його для відбування покарання, призначеного вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2012 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані судові рішення у зв'язку з істотними порушеннями кримінального та процесуального законів, оскільки на його думку, суд, приймаючи рішення не взяв до уваги матеріали його особової справи кримінально-виконавчої інспекції Дрогобицького районного підрозділу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та матеріали особової справи ОСОБА_5, обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_5 стверджує, що подання кримінально-виконавчої інспекції про скасування звільнення від відбування покарання є незаконним та подано без належних на те підстав, оскільки він не змінював свого місця проживання, а на реєстрацію не з'являвся з поважних причин, через те що перебував на роботі у м. Києві.

Як убачається з матеріалів справи та особової справи ОСОБА_5, він 24 липня 2012 року був постановлений на облік в кримінально-виконавчу інспекцію Дрогобицького районного підрозділу, а 31 липня цього ж року йому було роз'яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням, у тому числі його обов'язки та наслідки їх невиконання. Також цього ж дня була винесена постанова про встановлення днів явки на реєстрацію, з якою ОСОБА_5 був ознайомлений.

Однак ОСОБА_5 двічі 05 та 19 грудня 2012 року не з'являвся на реєстрацію у встановлені дні, після чого йому були надіслані виклики для його явки до виконавчого органу, але засуджений у встановлені у викликах дні також не з'являвся до кримінально-виконавчої інспекції.

Як видно із пояснень самого засудженого ОСОБА_5 від 02 січня 2013 року на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції він не з'являвся, оскільки їздив до м. Києва на заробітки, де працював на будівництві, однак при цьому жодних довідок про своє працевлаштування засуджений не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, яка встановлює правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням, у разі якщо засуджений не виконує покладні на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

З огляду на те, що засуджений двічі не з'явився на реєстрацію у встановлені для нього дні, двічі не з'явився до кримінально-виконавчої інспекції за її викликом, а також без дозволу цього органу у грудні 2012 року змінив своє місце проживання, висновок суду про невиконання ОСОБА_5 покладених на нього вироком суду від 18 червня 2012 року обов'язків є правильним.

Доводи засудженого про те, що він не змінював свого місця проживання спростовуються змістом його пояснень від 02 та 16 січня 2013 року, у яких він вказує на те, що у грудні 2012 року проживав у м. Києві.

Також є неспроможними твердження ОСОБА_5 про поважність причин його неявки до кримінально-виконавчої інспекції, оскільки факт його працевлаштування у м. Києві документально він не підтвердив, а про необхідність поїздки до іншого міста та проживання там протягом місяця він ніяким чином не попередив кримінально-виконавчу інспекцію.

Факт винесення офіційних попереджень та їх кількість не впливає на законність подання про скасування звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, оскільки вони не тягнуть за собою правових наслідків, передбачених ст. 78 КК України.

Отже, рішення районного суду, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, про необхідність скасування звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням є правильним, оскільки матеріали справи свідчать про те, що засуджений не виконував покладені на нього вироком суду обов'язків, виконання яких було умовою призначення йому випробування.

При цьому, обставини, наведені у касаційній скарзі засудженого, що позитивно характеризують його особу не впливають на законність оскаржуваних рішень, оскільки не усувають факт невиконання засудженим покладених на нього обов'язків без поважних причин.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування чи зміну оскаржуваних судових рішень, під час перевірки матеріалів справи не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 16 квітня 2013 року, постановлених за результатами розгляду подання інспектора Дрогобицького районного підрозділу Дрогобицького міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Войтович З. Я. про скасування звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.