Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ:

головуючого Мороза М.А.,

суддів: Крижановського В.Я., Слинька С.С.,

за участю прокурора Шевченко О.О.,

представника цивільного

позивача ОСОБА_1,

представника цивільного

відповідача Сорочана В.В.,

розглянула в судовому засіданні 06 лютого 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою цивільного відповідача Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія" на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2013 року.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05 листопада 2012 року

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Вироком суду цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі, стягнуто з Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія" "Страхова компанія "Провіта" на користь ОСОБА_5 5 193,68 грн матеріальної шкоди, завданої її здоров'ю, та 2 550 грн моральної шкоди, а всього на загальну суму 7 743,68 грн; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 85 761,32 грн матеріальної шкоди та 57 450 грн моральної шкоди, а всього на загальну суму 143 211,32 грн. Вироком суду також стягнуто з ОСОБА_4 судові витрати та вирішено долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 31 березня 2012 року біля 11-ї години, керуючи технічно справним автомобілем марки "Мерседес Віто", державний номерний знак НОМЕР_1, намагаючись здійснити поворот ліворуч на перехресті вулиці Дніпровська набережна та проспекту Тичини в м. Києві, порушив вимоги пунктів 10.1, 10.5 та 16.6 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , що призвело до зіткнення з автомобілем марки "Чері Амулет", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався назустріч.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир вказаного автомобіля марки "Чері Амулет" отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2013 року апеляцію прокурора залишено без задоволення, апеляцію засудженого задоволено, вирок щодо нього в частині вирішення цивільного позову змінено. Цивільний позов потерпілої задоволено частково: збільшено розмір грошової суми, що стягнута з ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" на користь ОСОБА_5 в якості відшкодування шкоди, заподіяної її здоров'ю, до 71 173,45 грн; зменшено розмір грошової суми, що стягнута з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5, зазначивши, що стягненню підлягає лише грошова сума в розмірі 55 950 грн в якості відшкодування моральної шкоди. Виключено з резолютивної частини вироку посилання на стягнення грошових коштів з "Страхової компанії "Провіта". В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі цивільний відповідач просить про скасування ухвали апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову і направлення справи на новий апеляційний розгляд в цій частині. Прохання мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції невірно розраховано розмір витрат на лікування потерпілої, так само як і невірно розраховано розмір відшкодування на лікування потерпілої, що здійснив ОСОБА_4 на суму 10 500 грн замість вказаної судом суми 10 000 грн.

В запереченнях на касаційну скаргу потерпіла ОСОБА_5 просила касаційну скаргу цивільного відповідача залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни, наголошуючи на її законності та обґрунтованості.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги цивільного відповідача, пояснення представника цивільного позивача, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, представника цивільного відповідача. Який підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Винність ОСОБА_4, кваліфікація його дій та призначене покарання не оскаржується.

Перевіривши матеріали кримінальної справи в межах касаційних вимог, колегія суддів вважає не обґрунтованими доводи цивільного відповідача щодо скасування ухвали апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія" полісом № АВ/1212955 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів взяла на себе обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, особи під час дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки "Мерседес Віто", державний номерний знак НОМЕР_1, за яким лімітом відповідальності на одного потерпілого є сума 100 000 грн за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, та 50 000 грн за шкоду, заподіяну майну.

Як встановив апеляційний суд, потерпілою ОСОБА_5 на лікування, пов'язане з отриманням тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, було витрачено 18 003,45 грн (том 1 а.с. 67-77).

Згідно наданих потерпілою консультативного висновку ТОВ "Український інститут пластичної хірургії та косметології" та рахунку № 2 від 02 серпня 2012 року потерпіла ОСОБА_5 потребує проведення лікування, пов'язаного з отриманими нею тілесними ушкодженнями, вартість якого складає 31 600 грн. Діагноз затверджений у даному консультативному висновку підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 738/е від 18 травня 2012 року, що була проведена під час досудового розслідування по кримінальній справі (том 1 а.с. 44-48, 221, 222).

Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла втратила зубні протези, вартість відновлення яких, а також пов'язаного з цим лікування, становить 31 570 грн, що підтверджено витягом з амбулаторної карти Центральної стоматологічної поліклініки МО України, рахунками №№ 12П, 13П від 10 вересня 2012 року (том 2 а.с. 41-43).

Засудженим ОСОБА_4 відшкодовано потерпілій 10 000 грн витрат на її лікування та саме таку суму відшкодування в судовому засіданні підтвердили як потерпіла, так і сам засуджений ОСОБА_4, тому цій частині доводи цивільного відповідача щодо неправильно визначеної суми, яку вже відшкодував засуджений потерпілій є безпідставними.

Отже, із відрахуванням сплачених ОСОБА_4 10 000 грн, витрати на загальну суму 71 173,45 грн доведені дослідженими судом доказами, а тому підлягали стягненню з ПАТ "Українська охоронно-страхова компанія".

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року, прийняте рішення мотивовано належним чином.

З огляду на те, що кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не встановлено, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга цивільного відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2013 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а касаційну скаргу цивільного відповідача - без задоволення.