Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
у складі:
головуючого Вільгушинського М. Й., суддів Колесниченка В. М. і Дембовського С. Г., за участю прокурора Таргонія О. В. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 лютого 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 6 червня 2013 року щодо ОСОБА_5
Вироком Київського районного суд м. Полтави від 21 лютого 2013 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше судимого вироком Київського районного суду м. Полтави від 31 серпня 2012 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці,
засуджено:
- за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
- за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією всього майна, яке його власністю.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією всього майна, яке його власністю.
На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, шляхом поглинення покаранням призначеним за цим вироком покарання згідно вироку Київського районного суду м. Полтави від 31 серпня 2012 року, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він у невстановленому місці та у невстановлений час, придбав у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, та біля будинку № 20 по вулиці Мироненка в м. Полтаві, незаконно збув ОСОБА_6 цей же наркотичний засіб, а саме: 19 червня та 21 червня 2012 року за 100 гривень та 250 гривень, вагою 0,0067 грам і 0,0529 г; 22 червня та 26 червня 2012 року за 500 гривень вагою 0,0477 та 0,042 грам; 27 червня 2012 року за 250 гривень вагою 0,01918 г.
Крім того, 27 червня 2012 року біля будинку 18 на вулиці Пушкарівська в м. Полтаві, в нього було вилучено при його огляді працівниками міліції особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, вагою 0,0394 г, 0,0557 г, 0,0092 г, які він незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 6 червня 2013 року вирок щодо ОСОБА_5 змінено. За ч. 2 ст. 307 КК України вирок скасовано, а провадження закрито за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину та виключено посилання на призначення остаточного покарання на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів. Дії засудженого перекваліфіковано з ч. 2 ст. 309 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення покарання обраного за даним вироком, покарання, визначеного вироком Київського районного суду м. Полтави від 31 серпня 2012 року, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину особі засудженого внаслідок м'якості з направленням справи на новий апеляційний розгляд. Зокрема, зазначає про безпідставність скасування вироку в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України та перекваліфікації його дій із ч. 2 ст. 309 КК України на ч 1 ст. 309 КК України, що призвело до м'якості призначеного покарання. Також посилається на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року. Крім того, у порушення вимог закону, в суді апеляційної інстанції часткове судове слідство по справі не проводилося, а тому перевірка доводів апеляцій належним чином не проведена, що вказує на незаконність та необґрунтованість рішення суду 2-ї інстанції.
На касаційну скаргу прокурора від засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_7 надійшли заперечення, в яких вони просять ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України 1960 року підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону, чи неправильне застосування кримінального закону.
Згідно зі ст. 365 КПК України 1960 року рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Для цього згідно з ст. ст. 358, 362 КПК України 1960 року апеляційний суд може провести судове слідство у повному обсязі чи частково, дати суду першої інстанції доручення про виконання окремих процесуальних дій в залежності від оцінки доказів у їх сукупності прийняти одне із рішень, передбачених ст. 366 КПК України 1960 року.
Матеріалами справи встановлено, що, зокрема, засуджений ОСОБА_5 та його захисник, не погоджуючись з рішенням місцевого суду, в частині кваліфікації дій засудженого, подали апеляції.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України 1960 року в ухвалі апеляційного суду, окрім інших обов'язкових даних, повинна бути зазначена суть апеляцій, коротко викладені пояснення осіб, які брали участь у засіданні, і докладно - мотиви прийнятого судом рішення; усі доводи, що містяться в апеляціях, мають бути ретельно вивчені, проаналізовані й зіставлені з наявними у справі і додатково поданими матеріалами, із тим, щоб жоден довід не залишився без відповіді в ухвалі. У ч. 3 цієї статті визначено, що при скасуванні чи зміні вироку в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку.
Під час розгляду справи за апеляціями засудженого та його захисника, ці вимоги закону Апеляційний суд Полтавської області не виконав.
Колегія суддів вважає, що апеляційний суд в ухвалі не навів переконливих мотивів прийнятого рішення про скасування вироку в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України та перекваліфікації його дій із ч. 2 ст. 309 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України.
Окрім того, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки показанням ОСОБА_6, який приймав участь у проведенні оперативних закупок, у зв'язку з чим працівниками міліції вручались йому в присутності понятих грошові кошти для придбання у ОСОБА_5 особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого. Після придбання вказаного наркотичного засобу поблизу будинку по вул. Мироненко, 20 м. Полтави, ОСОБА_6 повертався до працівників міліції, які в присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 упаковували та опечатували принесений ним шприц. Крім того, в своїх показаннях ОСОБА_6 детально описано обставини та місце придбання у ОСОБА_5 наркотичного засобу - опію ацительованого, що також узгоджується з відеоматеріалами оперативних закупок.
Допитані під час судового розгляду свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомили суду про обставини своєї участі в якості понятих при проведенні оперативних закупок у ОСОБА_5, які повністю узгоджуються з їх же показаннями на досудовому слідстві та іншими матеріалами справи.
Крім того, залишилося поза увагою апеляційного суду протоколи помітки грошей, акти огляду покупця, протоколи оперативної закупки, висновки судово-хімічних експертиз та покази працівників міліції ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, дані ними під час судового розгляду справи, які підтвердили показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та особи з вигаданим іменем ОСОБА_6 щодо обставин проведення оперативних закупівель та огляду ОСОБА_5
Разом із тим, апеляційним судом було закрито провадження у кримінальній справі за ч. 2 ст. 307 КК України щодо ОСОБА_5 на підставі ст. 213 КПК України 1960 року, тобто норми закону, яка регламентує процесуальні дії слідчого під час закінчення досудового слідства.
За таких обставин, ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 6 червня 2013 року щодо засудженого ОСОБА_5 підлягає скасуванню у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно врахувати доводи прокурора, викладенні в касаційній скарзі, й ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 6 червня 2013 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
|
Судді:
|
М. Й. Вільгушинський
В. М. Колесниченко
С. Г. Дембовський
|