Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Бех М.О., суддів - Пойди М.Ф., Швеця В.А., при секретарі - Гладкіх Л.М., з участю прокурора - Саленка І.В., захисника засудженого - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 на вирок Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 квітня 2013 року та ухвалу колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області від 06 серпня 2013 року -

Вироком Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 квітня 2013 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, - засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч.2 ст. 115 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років;

- за ч.2 ст. 125 КК Українидо покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;

- за ч.1 ст. 129 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задоволено. Постановлено стягнути 2079 гривень на відшкодування матеріальної шкоди.

По справі вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_3 визнано винним в тому, що 14 лютого 2013 року, близько 23 години, під час вживання спиртних напоїв зі своєю знайомою ОСОБА_6 у домоволодінні ОСОБА_7, розташованому на АДРЕСА_1, в ході сварки з ОСОБА_6, на ґрунті особистих неприязних відносин та ревнощів, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, кухонним ножем наніс ОСОБА_6 не менш 10 ударів в область знаходження життєво важливих органів, а саме в область голови та тулуба, а також не менше 10 ударів головою об шафу, не менш 10 ударів руками та ногами в область знаходження життєво важливих органів, а саме в область голови та тулуба від яких потерпіла померла на місці події.

Здійснюючи вищевказані протиправні насильницькі дії, ОСОБА_3 усвідомлював, що враховуючи інтенсивність травмуючих впливів і велику кількість заподіяних тілесних ушкоджень, які наносились на протязі тривалого проміжку часу, потерпіла відчувала гострий фізичний біль, особливі страждання і муки. Крім того, він усвідомлював, що від його злочинних дій може настати смерть потерпілої, і бажав настання таких наслідків, тобто діяв з прямим умислом.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, не будучи впевненим в смерті потерпілої ОСОБА_6, продовжуючи діяти з особливою жорстокістю, з метою спричинення сильного фізичного болю потерпілій і завдання їй особливих страждань і мук, проявляючи особливу жорстокість та зухвалість, за допомогою кухонного ножа ампутував їй праву молочну залозу, крім того намагався ампутувати ліву молочну залозу, заподіявши поверхневі рани лівої молочної залози, а також поверхневі рани правого плеча та шиї. Вказані дії ОСОБА_3 скоїв в присутності власниці будинку ОСОБА_7, яка була близькою людиною ОСОБА_6 і під час вбивства постійно перебувала в сусідній кімнаті, тим самим спричинив їй особливі моральні страждання.

Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений ОСОБА_3, в цей же день, близько 23 години 20 хвилин, після вчинення умисного вбивства ОСОБА_6, підійшов до ОСОБА_7, яка знаходилась під час вбивства в сусідній кімнаті будинку та чула, як відбувалося вбивство ОСОБА_6, став погрожувати останній вбивством, при цьому наніс ОСОБА_7 один удар кулаком руки в ніс, завдавши перелом кісток носу та забитої рани спинки носу, після чого схопив її за одежу і відвів до трупу ОСОБА_6, де демонструючи труп, виказував погрозу ОСОБА_7, про те що вчинить відносно неї аналогічне вбивство.

ОСОБА_7 погрозу вбивством ОСОБА_3 сприйняла як реальну, та таку, що може здійснитися, так як під час погрози вбивством з боку ОСОБА_3 вона на підлозі біля знівеченого трупу ОСОБА_6 бачила багато крові, у в зв'язку з чим, злякавшись та хвилюючись за своє життя, вибігла з будинку і до приїзду працівників міліції переховувалася у сусідів.

Крім того, в цей же день, близько 23 години 10 хвилин, ОСОБА_3, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в спальній кімнаті вказаного вище житлового будинку ОСОБА_7, маючи умисел на спричинення їй тілесних ушкоджень, наніс останній один удар кулаком руки в область обличчя, чим заподіяв ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області від 06 серпня 2013 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі захисник ОСОБА_2, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить судові рішення скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування своєї позиції захисником ОСОБА_2 вказується про порушенням права ОСОБА_3 на захист, оскільки, на думку автора касаційної скарги, в ході досудового слідства та судового розгляду, захист підозрюваного та обвинуваченого здійснювався адвокатом ОСОБА_9 неналежним чином; також вважає, що при відхиленні судом апеляційної інстанції клопотання захисника про доповнення і зміни до апеляційної скарги засудженого також допущено порушення права на захист; підготовче засідання проведено незаконним складом суду - одноособово суддею, що суперечить положенням ст. 31 КПК України (4651-17) .

Також захисник вказує на суперечності показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, потерпілої ОСОБА_7; заперечує правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ознакою вбивства з особливою жорстокістю, оскільки вважає, що відчуття потерпілою ОСОБА_6, яка знаходилася у стані важкого отруєння алкоголем, гострого фізичного болю, особливих страждань і мук є припущенням суду. Заперечується захисником і наявність цієї кваліфікуючої ознаки, в зв'язку з тим, що діями ОСОБА_3ОСОБА_7, як близькій людині потерпілої, були спричинені особливі страждання.

Також в касаційній скарзі вказується на залишення поза увагою суду апеляційної інстанції питань, які були поставлені засудженим ОСОБА_3 в його апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволеною бути не може, виходячи з таких міркувань.

У відповідності до положень ст. 433 КПК України (4651-17) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у межах касаційної скарги і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається з вироку, в обґрунтування вини ОСОБА_3 у вбивстві ОСОБА_6, суд поклав докази, які оцінені у відповідності до ст.ст. 23, 94 КПК України.

За зазначених у вироку обставин вчинення злочинів ОСОБА_3 його дії за п.4 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 129, ч.2 ст. 125 КК України кваліфіковані правильно .

Наведені у касаційній скарзі захисника, на його думку, неточності в показаннях свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, потерпілої ОСОБА_7, які вони дали в ході досудового розслідування та судового розгляду, не можна вважати достатніми для сумнівів у правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винність ОСОБА_3 в умисному вбивстві ОСОБА_6

Щодо твердження захисника про допущені судами істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що, на думку захисника, проявилися у порушенні права на захист ОСОБА_3 та у розгляді кримінального провадження незаконним складом суду першої інстанції, то визнавати їх обґрунтованим колегія суддів підстав не вбачає.

У відповідності до ст. 21 КПК України (4651-17) кожному гарантується право на справедливий розгляд і вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно вироку Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 квітня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за скоєння ним злочинів, передбачених п.4 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 129, ч.2 ст. 125 КК України, судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних, створеного на підставі ч.3 ст. 31 КПК України, за клопотанням обвинуваченого.

У відповідності до положень ч.1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а згідно п.2 ч.2 цієї ж статі судове рішення підлягає безумовному скасуванню, якщо воно ухвалене незаконним складом суду.

Доводів чому утворений на підставі кримінального процесуального закону суд присяжних, який ухвалив вирок щодо ОСОБА_3, є незаконним касаційна скарга захисника не містить.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3, який підозрювався у вчиненні особливо тяжкого злочину з 15 лютого 2013 року, тобто моменту набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваного, для захисту його інтересів, був залучений адвокат Луганського обласного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, від якого підозрюваний відмовився (а.с.79,80 т.1 кримінального провадження).

Тоді ж, 15 лютого 2013 року, між підозрюваним ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_9 укладено угода про надання останнім юридичної допомоги ОСОБА_3 і зазначений адвокат був залучений до участі у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3, в якості захисника (а.с.84-87 т.1).

Даних про те, що ОСОБА_3 відмовився від захисника ОСОБА_9, в зв'язку з неефективною правовою допомогою, або цей захисник ухилявся від належного виконання своїх обов'язків чи йому перешкоджали у їх виконанні, матеріали кримінального провадження не містять.

За таких обставини колегія суддів не вбачає підстав для висновку про неналежний захист адвокатом ОСОБА_9 інтересів ОСОБА_3 в ході досудового слідства та при судовому розгляді кримінального провадження.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її до початку апеляційного розгляду.

В матеріалах кримінального провадження відсутні дані про зміну чи доповнення апеляційної скарги захисником або обвинуваченим до початку апеляційного розгляду.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги про порушення права на захист, в зв'язку з відмовою судом апеляційної інстанції в задоволенні клопотання захисника про прийняття доповнень і змін до апеляційної скарги під час апеляційного розгляду не може вважатися обґрунтованими.

При перевірці доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 суд апеляційної інстанції, як вбачається з ухвали від 06 серпня 2013 року, з дотриманням вимог ст. 419 КПК України (4651-17) , зазначив докладні підстави, з яких він апеляційну скаргу визнав необґрунтованою та навів вичерпні відповіді на поставлені в ній питання.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст. ст. 436, 438 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 квітня 2013 року та ухвалу колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області від 06 серпня 2013 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.