5-476км14 Про заволодіння чужими коштами у шахрайський спосіб - 04.02.2014 Прийняття

розглянула 4 лютого 2014 року у м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за касаційними скаргами останньої та захисника ОСОБА_1 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя від 21 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2013 року.

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судиму, громадянку України,

за ч. 4 ст. 190 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно вироку, ОСОБА_2 з жовтня 2006 року по листопад 2008 року, діючи в Автономній Республіці Крим у складі організованої групи члени якої (кримінальна справа щодо них виділена в окреме провадження) діяли на території всієї України, шляхом обману й зловживання довірою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 заволоділа їх коштами в сумі відповідно 1 272 600 грн, 38 100 грн, 211 038,5 грн, 177 500 грн, 273 560,5 грн, 356 170 грн, 111 100 грн, 136 350 грн, 3050 грн, 27 850 грн, 116 150 грн, 262 600 грн та 404 000 грн, а всього - 3 390 070 грн.

При цьому, ОСОБА_2 та інші члени організованої групи відкрили в м. Сімферополі та зареєстрували на вул. Вакуленчука, 29 суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ "Глобальна система тренінгів", використовували вигадані посади - "Мільйонер-наставник", "Кантрі-тренер", "Регіональний та районний директор", проводили тренінги й семінари у відкритих в містах Сімферополі та Севастополі центрах з навчання фінансової письменності, агітували слухачів розраховуватись коштами отриманими в банківських установах в кредит та вкладати такі кошти й особисті накопичення у нібито вигідні бізнес-проекти під великі - до 300 % - дивіденди, використовували особисті зв'язки в банківських установах для сприяння в отриманні вказаних позик, маскували свої дії та надавали їм видимість законності шляхом використання підроблених чекових книжок, прибуткових й видаткових ордерів, розписок, бланків договорів позики та про надання інформаційно-консультативних послуг.

Використовуючи психологічні прийоми та маніпулятивну техніку для "підігрівання" у слухачів бажання й намірів збагачення, для гри на жадібності до придбання і страху втрати, для штучного створення ажіотажу та дефіциту часу при просуванні нових проектів і записів на право їх інвестування тощо, ОСОБА_2 та інші члени організованої групи, як особисто так і через ЗМІ, зокрема - газету "Моя економіка", поширювали неправдиву інформацію про "мільйонера-наставника" зі світовими бізнесовими проектами, які забезпечують інвесторам у незначний термін великі прибутки, демонстрували ошукуваним громадянам журнали, фотографії, відеозаписи, флаєри розкішних автомобілів, яхт, курортів, вілл, клубів, літаків, щасливих й успішних людей у діловій обстановці, в ресторанах, на відпочинку під час розваг, стверджуючи, що усе це їх власність і власність компанії "Глобальна система тренінгів".

У касаційній скаргах:

засуджена ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та її особі внаслідок суворості, просить пом'якшити покарання із звільненням від його відбування з випробуванням на підставі положень ст. 75 КК України;

захисник ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону, порушення кримінально-процесуального закону, просить скасувати вказані рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.

Потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в запереченнях на касаційні скарги засудженої та її захисника просять залишити їх без задоволення, як необґрунтовані, а оскаржені рішення - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 та засудженої ОСОБА_2, які підтримали свої скарги, прокурора, який просив залишити без зміни оскаржені рішення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів визнає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції й перегляду у касаційному порядку, відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, не підлягають, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовується касаційна скарга захисника в даній справі, сама по собі є підставою для скасування чи зміни відповідних судових рішень, згідно ст. 367 КПК України 1960 року, в апеляційному порядку.

Висновки суду про доведеність вини засудженої у вчиненні вищезазначеного злочину ґрунтуються, у відповідності до вимог ст. 323 КПК України 1960 року, на неупередженій оцінці безпосередньо досліджених ним доказів та на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Такий висновок відповідає поясненням потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_27 про обставини за яких засуджена та інші члени організованої групи заволодівали коштами ошуканих потерпілих; даним протоколу виїмки у ОСОБА_2 документів про передачу їй коштів потерпілих та даним протоколів виїмки у потерпілих розписок й договорів про таку передачу коштів; даним протоколів очних ставок між потерпілими та ОСОБА_2 під час яких перші підтвердили факти передачі останній грошей внаслідок введення їх в оману.

Вказані докази обґрунтовано визнані місцевим судом достовірними та покладені в основу обвинувального вироку, а доводи касаційної скарги захисника їх не спростовують.

Твердження засудженої про невідповідність призначеного їй покарання тяжкості вчиненого злочину та її особі внаслідок суворості необгрунтоване, оскільки суд, у відповідності до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, призначив справедливе покарання, підстав для пом'якшення якого немає.

Апеляційний суд розглянув усі доводи апеляцій, які ідентичні доводам касаційних скарг, правильно визнав їх необґрунтованими, а висновки місцевого суду такими, що відповідають фактичним обставинам справи, та постановив вмотивовану ухвалу, яка відповідає й іншим вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя від 21 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, касаційні скарги останньої та захисника ОСОБА_1 - без задоволення.