Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянула в судовому засіданні 04 лютого 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 11 жовтня 2013 року.

Вироком Франківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2012 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що

не має судимостей в силу ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

11 жовтня 2013 року Апеляційний суд Львівської області за апеляцією прокурора вказаний вирок щодо ОСОБА_2 в частині призначення покарання скасував і постановив свій вирок, за яким призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він 30 вересня 2012 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, в ході конфлікту зі своїм батьком ОСОБА_3 спричинив останньому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

У касаційній скарзі з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_2, не погоджуючись із вироком апеляційного суду через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі, просить його скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. В обґрунтування скарги засуджений посилається на непричетність до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, відсутність доказів перебування його в стані алкогольного сп'яніння. Зазначає про порушення його права на захист через проведення судового розгляду та досудового слідства мовою, яку він погано розуміє.

На касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 потерпілим ОСОБА_3 подано письмове заперечення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та захисника на підтримання поданої скарги, пояснення прокурора із запереченнями проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, які містила касаційна скарга та письмове заперечення, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 122 КК України ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, а також даними, що містяться у протоколах очних ставок, висновку експерта.

Усі наведені докази в повній мірі узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.

Доводи засудженого щодо порушення його права на захист через ведення досудового та судового слідства українською мовою, яку він погано розуміє, є безпідставними, оскільки, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є громадянином України, жодних заяв чи клопотань про надання йому перекладача, проведення досудового та судового слідства іншою мовою від останнього не надходило.

Також спростовуються матеріалами справи й заяви засудженого про те, що він30 вересня 2012 року не перебував у стані алкогольного сп'яніння.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про непричетність до вчинення інкримінованого злочину колегія суддів вважає непереконливими, а тому вимоги засудженого про необхідність скасування вироку апеляційного суду є безпідставними.

При призначенні покарання ОСОБА_2 апеляційний суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкість вчиненого ним злочину, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та наявність обставин, що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а також дані про його особу, зокрема те, що він за місцем проживання характеризується негативно, в силу ст. 89 КК України є особою, яка не має судимостей.

Вирок апеляційного суду відповідає вимогам статей 323, 334 КПК України (1960).

Перевіркою матеріалів кримінальної справи істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960), пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 11 жовтня 2013 року щодо нього - без зміни.