Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі колегії суддів:

Вільгушинського М. Й., Мороза М.А., Слинька С.С.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 23 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_4,

Вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23 серпня 2013 року

ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого,

- за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 23 жовтня 2013 року вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23 серпня 2013 року було змінено: у вступній частині змінено вказівку щодо наявності середньої освіти у ОСОБА_4 та зазначено, що останній має неповну середню освіту. Із мотивувальної частини вироку виключено кваліфікуючу ознаку - порушення правил експлуатації транспорту.

У решті вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 залишено без змін.

У касаційній скарзі прокурор посилається на невідповідність призначеного ОСОБА_4 покарання тяжкості вчиненого останнім злочину та даним про особу засудженого внаслідок м'якості. Указує на те, що при призначенні покарання ближче до мінімальної межі санкції ч. 2 ст. 286 КК України, суд неповною мірою врахував тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину, наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, які отримала потерпіла ОСОБА_5, а також думку потерпілої, цивільного позивача ОСОБА_6, яка наполягали на призначенні засудженому максимального строку покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, а також те, що засуджений раніше неодноразово судимий. Просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_4 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Перевіривши касаційну скаргу, долучену до неї копію судового рішення, колегія суддів вважає, що немає підстав для відкриття провадження з мотивів, наведених у касаційній скарзі.

Прокурором не оскаржуються фактичні обставини справи, доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, кваліфікація дій останнього за ч. 2 ст. 286 КК України та правильність вирішення цивільного позову по справі.

Із наданої копії судового рішення убачається, що судом при призначенні ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України достатньою мірою ураховано ступінь тяжкості та характер вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до категорії тяжких злочинів, дані про особу засудженого, який раніше неодноразово судимий, одружений, має на утриманні малолітніх дітей, позитивно характеризувався за місцем проживання, на спеціальних обліках не перебував, частково відшкодував матеріальну шкоду потерпілій. Пом'якшуючими покарання обставинами визнано: щире каяття ОСОБА_4 та активне сприяння останнім досудовому слідству у розкритті злочину. Обтяжуючою покарання обставиною суд визнав вчинення ОСОБА_4 злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, урахувавши тяжкість вчиненого злочину, дані про засудженого, пом'якшуючі та обтяжуючу покарання обставини, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про призначення засудженому покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, в межах, визначених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Суд апеляційної інстанції у своїй ухвалі зазначив про те, що посилання потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_6 на безпідставне врахування судом як пом'якшуючих покарання обставин - щирого каяття та сприяння розкриттю злочину ОСОБА_4 спростовуються обставинами, які були встановлені під час судового розгляду судом першої інстанції. Суд касаційної інстанції не має підстав не довіряти таким висновкам суду апеляційної інстанції.

Таким чином, є необґрунтованими твердження прокурора про те, що внаслідок м'якості призначене ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, не відповідає тяжкості злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

З огляду на вищевикладене, з мотивів, наведених у касаційній скарзі, наданої до неї судового рішення убачається, що підстави для задоволення касаційної скарги прокурора відсутні, а тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України підстав для відкриття провадження немає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 428 КПК України, колегія суддів,

відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 23 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_4.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.