Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С. С., суддів при секретарі Крижановського В. Я., Наставного В. В., Гладких Л. М., за участю прокурора Сингаївської А. О. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2014 року кримінальне провадження № 1-кп/443/22/13 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, такого, що судимостей не має, за його касаційною скаргою на вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 21 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 серпня 2013 року.

Вироком Жидачівського районного суду Львіської області від

07 серпня 2013 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 60 годин.

Згідно з цим вироком ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він

28 квітня 2012 року приблизно о 20.00 год. на вул. Старі Стрілища Жидачівського району Львівської області у ході конфлікту з колишньою дружиною ОСОБА_7 на грунті неприязних відносин кілька разів ударив її руками та ногами по різних частинах тіла, завдавши легких тілесних ушкоджень.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07 серпня

2013 року цей вирок районного суду залишено без зміни.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений просить скасувати оскаржувані судові рішення через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і закрити кримінальне провадження щодо нього у зв'язку з відсутністю в його діях інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка вважала оскаржувані судові рішення законними та обгрунтованими, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

За змістом касаційної скарги засуджений порушує питання про перегляд судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю судового слідства. Проте зазначені обставини були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку відповідно до вимог ст. 438 КПК України не підлягають. Тому при касаційному розгляді кримінальної справи колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами.

Твердження засудженого про відсутність у його діях складу кримінального правопорушення є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, засуджений наводив доводи щодо своєї невинуватості та відсутності у його діях складу кримінального правопорушення під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій. Ці суди обґрунтовано визнали такі доводи безпідставними і належним чином умотивували свої висновки щодо винуватості ОСОБА_6 у постановлених ними судових рішеннях. Такі висновки підтверджено доказами, які суди ретельно перевірили та належним чином оцінили.

Усю сукупність зібраних у справі доказів було ретельно проаналізовано судами, що дало їм можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Виходячи зі встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК України кваліфіковано правильно.

Твердження засудженого про те, що він перебував у стані необхідної оборони, є неспроможними, оскільки матеріали провадження не містять доказів вчинення потерпілою протиправного діяння щодо нього, а направлення судом, відповідно до постанови суду від 05 жовтня 2012 року матеріалів скарги ОСОБА_6 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за належністю прокурору Жидачівського району Львівської області не спростовує винуватості ОСОБА_6 у заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень.

Також матеріалами провадження спростовуються доводи

ОСОБА_6 щодо непроходження потерпілою судово-медичної експертизи, оскільки цей факт було встановлено в суді першої інстанції та в подальшому перевірено апеляційним судом. Висновки цієї експертизи

№ 09/13 від 09 січня 2013 року) узгоджуються з показаннями судово-медичного експерта, який її проводив, допитаного в суді першої інстанції, та показаннями самої потерпілої ОСОБА_7 щодо кількості та механізму завдання їй засудженим тілесних ушкоджень.

Крім того, аналогічні доводи щодо незаконності вироку суду першої інстанції засуджений наводив і у своїй апеляційній скарзі, вони перевірялися апеляційним судом, який визнав їх безпідставними. Свій висновок цей суд переконливо мотивував в ухвалі, і вважати його необгрунтованим чи сумнівним підстав немає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування чи зміну оскаржуваних судових рішень, під час перевірки матеріалів справи не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК України, колегія суддів

вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 21 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 серпня 2013 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а його касаційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.