5-66км14 Про створення організованої злочинної групи з метою здійснення фіктивного підприємництва і пособництва в ухиленні від сплати податків, а також ухилення від сплати податків шляхом підроблення офіційних документів - 30.01.2014 Прийняття

головуючого Слинька С. С., суддів Наставного В. В. і Дембовського С. Г., за участю прокурора Вергізової Л. А. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 4 лютого 2013 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 10 жовтня 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, таку, що не має судимості,

за ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 205 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 51 000 грн.;

за ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 358 КК України ( в редакції 2010 року) до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і 2 місяці;

за ч . 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27 і ч. 3 ст. 212 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 225 000 грн., із позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком 2 роки з конфіскацією всього належного їй майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом складання призначених покарань, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і 2 місяці та штрафу у розмірі 306 000 грн., із позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком 2 роки з конфіскацією всього належного їй майна.

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, таку, що не має судимості,

за ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 205 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 51 000 грн.;

за ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 27 і ч. 3 ст. 212 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 225 000 грн., із позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком 2 роки з конфіскацією всього належного їй майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом складання призначених покарань, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і 2 місяці та штрафу у розмірі 306 000 грн., із позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком 2 роки з конфіскацією всього належного їй майна.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України на неї покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винуватими та засуджені за те, що вони протягом 2006-2010 років разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, створили організовану злочинну групу з метою здійснення фіктивного підприємництва і пособництва в ухиленні від сплати податків. При цьому створили і придбали суб'єкти підприємницької діяльності, а саме: ПП "Магнолія", ТОВ "ЧОСО", ПП "Спецторгснаб", ПП "Маргеотех", ПП "Маріс" та ухилялися від сплати податків на додану вартість та на прибуток ТОВ "ВКП "Техкомплект", на загальну суму 3 933 678 гривень, шляхом підроблення офіційних документів та внесення до них завідомо неправдивих відомостей.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 4 лютого 2013 року вирок Волноваського районного суду Донецької області від 10 жовтня 2012 року змінено, засуджено: ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 205 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 51 000 гривень; за ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і 2 місяці; за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 і ч. 3 ст. 212 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 225 000 гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком 2 роки без конфіскації майна; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і 2 місяці без конфіскації майна з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком 2 роки; на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; на підставі ст. 76 КК України на неї покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися в цей орган для реєстрації;

ОСОБА_6 засуджено: за ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 205 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 51 000 гривень; за ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і 2 місяці; за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 і ч. 3 ст. 212 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 225 000 гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком 2 роки без конфіскації майна; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і 2 місяці без конфіскації майна з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком 2 роки; на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; на підставі ст. 76 КК України на неї покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися в цей орган для реєстрації. В решті вирок суду щодо засуджених залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанцій у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та даним про особу засуджених внаслідок м'якості з направленням справи на новий апеляційний розгляд. Зазначає, що апеляційний суд належним чином не врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, суму завданих збитків державі, що становить 3 933 678 гривень, які засудженими не відшкодовано, а тому вважає, що суд дійшов передчасного висновку про застосування принципу поглинання штрафу обмеженням волі.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року (v0007700-03) (із змінами, внесеними Постановою № 16 від 18 грудня 2009 року (v0016700-09) ) "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд, ухвалюючи рішення про пом'якшення засудженим покарання, зокрема, звільнення ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, визначення щодо обох засуджених на підставі ст. 70 КК України остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, належним чином не врахував, що один із учинених злочинів відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, та внаслідок злочинних дій засуджених до бюджету держави не надійшло коштів у особливо великих розмірах, що спричинило державі тяжкі наслідки, і ними не вжито ніяких заходів щодо відшкодування заподіяної ними шкоди.

Також, апеляційний суд не дав належної оцінки і тим обставинам, що злочинні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були припиненні завдяки їх викриття працівниками правоохоронних органів.

Непереконливим є посилання суду як на підставу звільнення від відбування покарання з випробуванням на ту обставину, що засуджена ОСОБА_5 злочин учинила у зв'язку з крутним матеріальним становищем, оскільки такі дані у матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 65 КК України, а доводи касаційної скарги щодо м'якості призначеного ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання, є обґрунтованими, а тому ухвала апеляційного суду щодо засуджених підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.