5-24км14 Про відкрите заволодіння чужим майном, скоєне з корисливих мотивів двома особами за попередньою змовою між собою - 30.01.2014 Прийняття

головуючого Дембовського С. Г., суддів Колесниченка В. М. і Мороза М. А., за участю прокурора секретаря судового засідання Голюги В. В., Гладкіх Л. М., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2014 року матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Центрального-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2013 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7,

Зазначеним вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покладено обов'язки, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання і навчання та періодично з'являтися для реєстрації в цей орган.

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і 6 місяців.

На підставі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покладено обов'язки, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і навчання, періодично з'являтися для реєстрації в цей орган.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винуватими та засуджені за те, що вони 10 листопада 2012 року в нічний час, за попередньою змовою між собою й невстановленою особою, маючи умисел на заволодіння чужим майном, закривши обличчя футболками з метою уникнення впізнання, наблизились до раніше незнайомого ОСОБА_9, що знаходився біля будинку № 38 по вулиці Ньютона Центрально-Міського району м. Кривого Рогу, де застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, завдали останньому удари ногами в тулуб та заволоділи його майном, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 шкоду на суму 350 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2013 року вирок щодо засуджених залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Посилається на істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засуджених через м'якість. Крім того, вказує, що апеляційний суд, залишаючи вирок місцевого суду без зміни, в порушення вимог ст. 419 КПК України, належним чином не перевірив доводи про прокурора про безпідставність кваліфікації дій засуджених за ч. 2 ст. 186 КК України, що призвело до м'якості призначеного покарання та в ухвалі не зазначив підстави, через які апеляцію прокурора визнано необґрунтованою.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про часткове підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не погоджуючись з рішенням місцевого суду, зокрема, в частині кваліфікації дій засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК України, подав апеляцію.

Відповідно до вимог ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційної інстанції, крім іншого, має бути зазначено суть апеляції, результати розгляду справи і докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення - підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Під час розгляду справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ці вимоги закону Апеляційний суд Дніпропетровської області не виконав.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд в ухвалі не навів переконливих мотивів прийнятого рішення про залишення без зміни вироку суду першої інстанції в частині кваліфікації дій засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК України та належним чином його не обґрунтував, обмежившись лише вказівкою, що доводи про відсутність складу злочину за ч. 2 ст. 187 КК України спростовуються перевіреними у судовому засіданні всіма у сукупності доказами, у тому числі й тими, на які посилається прокурор у своїй апеляційній скарзі.

За таких обставин, ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2013 року щодо засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягає скасуванню у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого апеляцію прокурора необхідно розглянути відповідно до вимог закону та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.