5-4622км13 Про незаконне придбання наркотичних засобів, скоєне старшим оперуповноваженим відділу протидії наркозлочинності, та збут їх особам, які позбавлені волі - 28.01.2014 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 28 січня 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами заступника прокурора Автономної Республіки Крим та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2013 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що

не має судимостей,

- за ч. 3 ст. 364 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 ст. 311 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_1 спеціального звання "капітан міліції".

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2013 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 у частині призначення покарання змінено, виключено з нього застосування до засудженого додаткового покарання, призначеного за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 364 КК України і за сукупністю злочинів, у виді конфіскації всього майна, яке є його власністю.

У решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, працюючи на посаді старшого оперуповноваженого відділу протидії наркозлочинності УБНОН ГУМВС України в АР Крим, будучи працівником правоохоронного органу та посадовою особою, 30 березня 2011 року, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби й держави, при відвідуванні Сімферопольського слідчого ізолятора мав намір передати слідчо-заарештованому ОСОБА_4 наркотичні засоби і прекурсори, які незаконно придбав у ОСОБА_5, чим заподіяв істотної шкоди інтересам держави у виді підриву престижу та авторитету державного органу влади - УБНОН ГУМВС України в АР Крим за таких обставин.

Так, ОСОБА_1 30 березня 2011 року, знаходячись біля Сімферопольського слідчого ізолятора, отримав від ОСОБА_5 з метою передачі слідчо-заарештованому ОСОБА_4 поліетиленовий пакет, в якому знаходились: три пачки цигарок, пляшка води, а також картонна пачка чаю з порушеною цілісністю упаковки, в якій знаходилась речовина темно-коричневого кольору загальною масою 0,32 г., яка виявилась особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим, два запаяних запобіжних ковпачка від ін'єкційних голок, що містили 0,8 г. прекурсору - ангідриду оцтової кислоти.

ОСОБА_1 перевірив вміст предметів, переданих йому ОСОБА_5 та, виявивши в картонній пачці чаю наркотичні засоби та прекурсори, в результаті раптово виниклого умислу, з метою подальшої їх передачі слідчо-заарештованому ОСОБА_4, діючи в особистих інтересах в обмін на потрібну йому інформацію у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, перебуваючи у дворах будинків, розташованих навпроти Сімферопольського слідчого ізолятора, тобто в місці, позбавленому візуального спостереження за його діями, помістив пачку чаю з наркотичними засобами та прекурсорами під светр, в якому був одягнутий, з метою приховування від контролю на КПП №1 Сімферопольського слідчого ізолятора, де зберігав при собі для подальшого їх збуту ОСОБА_4, решту ж отриманих предметів він помістив у поліетиленовий пакет, що знаходився у нього в руках.

Цього ж дня працівниками Сімферопольського слідчого ізолятору спільно з співробітниками УГДУВІН в АР Крим після затримання ОСОБА_1 незаконно придбані наркотичний засіб та прекурсор були виявлені та вилучені.

У касаційній скарзі заступник прокурора Автономної Республіки Крим, не погоджуючись із судовими рішеннями, постановленими щодо ОСОБА_1, через неправильне застосування кримінального закону, просить їх скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що місцевий суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_1 додаткове покарання за сукупністю злочинів, неправильно застосував положення ст. 54 КК України.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, у касаційній скарзі, доводи якої є аналогічними доводам касаційної скарги заступника прокурора Автономної Республіки Крим, просить змінити постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення через неправильне застосування кримінального закону, виключивши з них призначене останньому на підставі ст. 54 КК України додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання "капітан міліції".

У касаційній скарзі з доповненнями до неї захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, просить їх змінити, шляхом пом'якшення призначеного покарання та звільнення її підзахисного з-під варти. Свої вимоги захисник мотивує тим, що під час додаткового розслідування не було виконано вказівок попередньої ухвали апеляційного суду. Вказує на те, що матеріалами справи не підтверджена зазначена кількість наркотичного засобу, вилученого у ОСОБА_1, не доведено прямого умислу на збут наркотичного засобу. Зазначає, що органом досудового слідства істотно порушено норми кримінально-процесуального закону щодо речового доказу, а вирок ґрунтується на суперечливих показаннях свідка ОСОБА_6 Крім того, захисник посилається на призначення ОСОБА_1 надмірно суворого покарання.

Захисник ОСОБА_3 у касаційній скарзі, доводи якої аналогічні доводам касаційної скарги захисника ОСОБА_2, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, а справу направити на новий судовий розгляд, змінивши її підзахисному міру запобіжного заходу.

Засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі, не погоджуючись із судовими рішеннями, постановленими щодо нього, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, просить скасувати, а справу направити на нове розслідування. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що судові рішення не відповідають кримінально-процесуальному закону. Зазначає, що зі ОСОБА_4 він не мав наміру зустрічатися, не доведено умислу на незаконний збут наркотичного засобу, вирок ґрунтується на суперечливих показаннях свідка ОСОБА_6, обвинувачення пред'явлено неконкретно, а оперативно-розшукові заходи проводились без заведення оперативно-розшукової справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала подану заступником прокурора АРК скаргу, проти інших касаційних скарг заперечила, пояснення засудженого та захисника, які підтримали подані ними скарги, та поклались на розсуд суду щодо скарг прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, підлягає задоволенню, касаційній скарги заступника прокурора Автономної Республіки Крим, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та засудженого підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Фактичні обставини справи, які були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України (1960) в касаційному порядку не підлягають.

Разом із тим, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю розглянутих у судовому засіданні та наведених у вироку доказів.

Зокрема, вони підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, експерта ОСОБА_13, ОСОБА_4, даними, що містяться у протоколах огляду місця події, очних ставок, виявлення та вилучення наркотичних засобів, роздруківках телефонних розмов, висновку експерта, та іншими доказами по справі.

Суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 67 КПК України (1960) оцінив докази у справі, та з дотриманням вимог статей 323, 333- 335 КПК України (1960) постановив вирок, належним чином умотивувавши своє рішення та дійшовши обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, місцевий суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував тяжкість вчинених злочинів, які згідно зі ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжким, дані про особу засудженого, обставини, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення засудженого та попередження нових злочинів можливо досягти, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Разом із тим, колегія суддів уважає, що місцевий суд недостатньо врахував конкретні обставини справи, особу ОСОБА_1 і призначив покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим, на що обґрунтовано вказала у касаційній скарзі захисник ОСОБА_2

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, мотивуючи своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією кримінального закону.

Колегія суддів установила, що ОСОБА_1 уперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, страждає на ряд хронічних захворювань у стадії загострення, через які потребує постійного медичного нагляду.

За наявності вищенаведених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи винного, колегія суддів вважає можливим застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України й пом'якшити ОСОБА_1 призначене покарання за ч. 3 ст. 364 та ч. 2 ст. 307 КК України.

Проте, підстав для призначення покарання, не пов'язаного із позбавленням волі, про що просить захисник ОСОБА_2 у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами касаційних скарг прокурора щодо неправильного застосування ст. 54 КК України.

Так, місцевий суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, позбавляючи ОСОБА_1 спеціального звання, допустив неправильне застосування кримінального закону, призначивши це додаткове покарання не за конкретний злочин, як того вимагає ст. 54 КК України, а за сукупністю злочинів, що є неприпустимим, а тому вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду, оскільки дане порушення не було усунуто апеляційним судом, підлягають зміні.

Також колегія суддів уважає за необхідне в порядку ст. 395 КПК України ( 1960) зазначити редакцію ч. 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 364 КК України, адже ці кримінально-правові норми неодноразово змінювались законами України.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960), пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити, касаційні скарги заступника прокурора Автономної Республіки Крим, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2013 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Пом'якшити призначене ОСОБА_1 покарання: за ч. 3 ст. 364 КК України ( в редакції Закону від 15 квітня 2008 року (270-17) ), із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, за ч. 2 ст. 307 КК України ( в редакції Закону від 05 квітня 2001 року ), із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, до 3 років позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 311 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки.