Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі

головуючого Орлянської В.І.,

суддів Франтовської Т.І., Беха М.О.,

за участю прокурора Лисого С.Л.,

захисника ОСОБА_1 в інтересах всіх засуджених,

розглянула в судовому засіданні 23 січня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2013 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Вироком Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2013 року засуджено

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 роки позбавлення волі.

В силу ч. 4 ст. 70 КК України зараховано в строк відбуття покарання повністю строк покарання у виді 4 місяців арешту призначеного вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 30 листопада 2012 року.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що не має судимості,

за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 роки позбавлення волі.

В силу ч. 4 ст. 70 КК України зараховано в строк відбуття покарання повністю строк покарання у виді 4 місяців арешту призначеного вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 30 листопада 2012 року.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 роки позбавлення волі.

В силу ч. 4 ст. 70 КК України зараховано в строк відбуття покарання повністю строк покарання у виді 4 місяців арешту призначеного вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 30 листопада 2012 року.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2013 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінено. Постановлено вважати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засудженими за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі кожному. Виключено з мотивувальної частини вироку вказівку про те, що ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий. В решті вирок залишено без зміни.

Згідно вироку, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, 13.08.2012 р. в період часу з 14-00 до 15-00 годин, діючи спільно і узгоджено, за попередньою змовою, знаходячись біля аптеки навпроти супермаркету "Фуршег" розташованого по вул. 9 Травня м. Євпаторії АР Крим, де ОСОБА_2 спостерігав за переміщеннями вийшовших з автомобіля ОСОБА_5 і ОСОБА_6, щоб мати можливість попередити співучасників про їх повернення, а ОСОБА_4 шляхом використання пристрою для зчитування електронного сигналу сигналізації, розблоковував замки автомобіля "БМВ 525", що належить ОСОБА_6 проник у автомобіль, і звідки таємно викрав планшетний комп'ютер в корпусі чорно-білого кольору, вартістю 2000 гривень, належний ОСОБА_5, чим заподіяли останній матеріальний збиток на вказану суму.

Вони ж, в період часу з 21-00 годин 13.08.2012 р. до 05 год. 30 хв. 14.08.2012 р., маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою, знаходячись біля кінотеатру "Ракета" розташованого по пр. Ленина м. Євпаторія АР Крим, де ОСОБА_3 спостерігав за переміщеннями вийшовшої з автомобіля ОСОБА_8, а ОСОБА_4 шляхом використання пристрою для зчитування електронного сигналу сигналізації, розблоковував замки автомобіля "Крайслер", проник у автомобіль, звідки таємно викрав цифровий фотоапарат, вартістю 6000 грн., чим заподіяли потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на вказану суму.

Вони ж, в період часу з 23 год. 30 хв. 13.08.2012р. до 02-00 годин 14.08.2012р., маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою, знаходячись біля стадіону "Авангард", розташованого по пр. Леніна м. Євпаторія АР Крим, де ОСОБА_2 спостерігав за переміщеннями вийшовшого з автомобіля ОСОБА_9, а ОСОБА_3 шляхом використання пристрою для зчитування електронного сигналу сигналізації, розблоковував замки автомобіля "Хундай Соларис", після чого ОСОБА_4 проник у вищезгаданий автомобіль, звідки таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_9, заподіявши останньому матеріальний збиток на загальну суму 19 620 гривень.

Вони ж, 14.08.2012р., в період часу з 21 год. 45 хв. до 22 год. 30 хв., маючи намір на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою, знаходячись біля будинку 25а розташованого по пр. Леніна м. Євпаторія, де ОСОБА_2 спостерігав за переміщеннями ОСОБА_10, а ОСОБА_3 шляхом використання пристрою для зчитування електронного сигналу сигналізації, розблоковував замки автомобіля "Ниссан Максима", після чого ОСОБА_4 проник у автомобіль, звідки таємно викрав майно, що належало ОСОБА_10 на загальну суму 9 500 гривень.

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та правильність кваліфікації їх дій за ч. 2 ст. 185 КК України, посилається на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості. Просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Лисого С.Л., який підтримав касаційну скаргу прокурора, думку захисника ОСОБА_1 в інтересах всіх засуджених, який заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Кваліфікація дій засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України та доведеність їх вини в касаційній скарзі не оскаржується.

Доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочинів та даним про їх особи є безпідставними.

Згідно зі ст. 65 КК України покарання призначається, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене особі покарання має бути необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про пом'якшення призначеного засудженим покарання, апеляційний суд у повній мірі дотримався вимог зазначених законів. Зокрема при призначенні покарання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд зазначив, що вони раніше не притягувались до кримінальної відповідальності, врахував їх посередні характеристики, повне визнання засудженими своєї вини та відшкодування завданих злочином збитків.

За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, відношення засуджених до вчиненого, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення засудженим покарання у виді обмеження волі.

Вважати призначене апеляційним судом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання несправедливим внаслідок його м'якості, про що йдеться у касаційній скарзі прокурора, немає підстав. Обране покарання слід визнати таким, яке є необхідним для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України в редакції 1960 року.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів по справі не виявлено.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року та розділом ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2013 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без зміни.