Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за

касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Княгиня Ярославна"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року

у справі № 2а-4961/10/1070

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Нова Ініціатива"

до Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області, Вишгородської міської ради

за участю прокуратури Київської області,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

Обслуговуючий кооператив "Нова Ініціатива" (далі - ОК "Нова Ініціатива") звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області, Вишгородської міської ради, в якому просив: визнати бездіяльність Вишгородської міської ради щодо не розгляду питання передачі у власність ОК "Нова ініціатива" земельних ділянок для житлового будівництва, які розташовані на вул. Набережній у м. Вишгороді Київської області; визнати за ОК "Нова ініціатива" право власності на земельні ділянки для житлового будівництва, які розташовані на вул. Набережній у м. Вишгороді Київської області; зобов'язати Вишгородського міського голову підписати ОК "Нова ініціатива" державний акт на право власності на земельні ділянки для житлового будівництва розташовані на вул. Набережній у м. Вишгороді Київської області; зобов'язати Управління земельних ресурсів у Вишгородському районі вчинити дії, які спрямовані на оформлення ОК "Нова ініціатива" державного акту на право власності на земельні ділянки для житлового будівництва, що розташовані на Набережній у м. Вишгороді Київської області.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено постанову, якою позов задоволено частково:

- визнано бездіяльність Вишгородської міської ради щодо не розгляду питання передачі у власність ОК "Нова ініціатива" земельних ділянок для житлового будівництва, які розташовані на вул. Набережній у м. Вишгороді, Вишгородського району Київської області - протиправною;

- справу в частині визнання за ОК "Нова ініціатива" права власності на земельні ділянки для житлового будівництва, які розташовані на вул. Набережній у м. Вишгороді, Вишгородського району Київської області - закрито. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Фінансова компанія "Княгиня Ярославна" (далі - ПрАТ "ФК "Княгиня Ярославна") посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з касаційною скаргою, ПрАТ "ФК "Княгиня Ярославна" зазначає що є замовником і управителем з будівництва житлових будинків, яке відбувається за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, тобто на земельних ділянках, право власності на які, позивач просив суд визнати за ним. Крім того, вказує, що зазначені земельні ділянки знаходяться в іпотеці в ПрАТ "ФК "Княгиня Ярославна", тому невизначеність питання права власності на них впливає безпосередньо і на права ПрАТ "ФК "Княгиня Ярославна".

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що відповідачем, всупереч положенням законодавства, не розглянуто заяву позивача про передачу у власність земельних ділянок, чим порушено права останнього. Також зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі задоволено позовні вимоги та тим самим захищено порушено право. В той же час, на думку ПрАТ "ФК "Княгиня Ярославна", суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення суду першої інстанції, що в свою чергу не дозволяє позивачу в повній мірі відновити порушене право.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судами встановлено, між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Ініціатива-99" (далі - ТОВ "Нова Ініціатива-99") укладено договір оренди земельних ділянок для житлового будівництва, які розташовані на вул. Набережній у м. Вишгороді, Вишгородського району Київської області, що зареєстрований Вишгородським районним відділом Київської обласної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 29 січня 2010 року № 041094200004.

08 лютого 2010 року ТОВ "Нова Ініціатива-99" звернулось з листом до Вишгородської міської ради, в якому зазначило, що відмовляється від права користування земельними ділянками, які розташовані на вул. Набережній у м. Вишгороді, право на які посвідчено договором оренди, що зареєстрований Вишгородським районним відділом Київської обласної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 29 січня 2010 року № 041094200004. Крім цього, ТОВ "Нова Ініціатива-99" просило також на підставі ст. 41 Земельного кодексу України передати вказані земельні ділянки у власність ОК "Нова ініціатива".

09 лютого 2010 року ОК "Нова ініціатива" звернувся з листом до Вишгородської міської ради, в якому просив з метою житлового будівництва та враховуючи домовленості з ТОВ "Нова Ініціатива-99" передати у власність для житлового будівництва земельні ділянки, які розташовані на вул. Набережній у м. Вишгороді та право на які посвідчено вказаним договором оренди. До зазначеного листа додавалась технічна документація підготовлена ЗАТ "Інститут землевпорядних технологій", яке має відповідні ліцензії на проведення землевпорядних робіт, щодо складання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку ОК "Нова ініціатива".

На звернення ОК "Нова ініціатива" від 08 лютого 2010 року № 1 листом Виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 2-29/440 від 23 квітня 2010 року ОК "Нова ініціатива" повідомлено, що Вишгородською міською радою рішення про передачу земельних ділянок, які розташовані на вул. Набережній у м. Вишгороді у власність ОК "Нова ініціатива" не приймалось.

Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з даним позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з правомірності заявлених позовних вимог, протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування щодо нерозгляду заяви позивача та права позивача на спірні земельні ділянки.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем допущено лише протиправну бездіяльність щодо нерозгляду питання передачі у власність земельних ділянок. Інші вимоги є безпідставними та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та не можуть бути задоволені, оскільки є виключною компетенцією суб'єкта владних повноважень.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗК України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Ч. 5 ст. 46 закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.

З урахуванням тієї обставини, що ОК "Нова ініціатива" звернувся до Вишгородської міської ради з заявою про передачу у власність для житлового будівництва земельних ділянок 09 лютого 2010 року, а станом на 23 квітня 2010 року вказана заява не була розглянута, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність протиправної бездіяльності з боку Вишгородської міської ради, тому обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Також суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі в частині вимог про визнання за ОК "Нова ініціатива" права власності на земельні ділянки для житлового будівництва, які розташовані на вул. Набережній у м. Вишгороді Київської області, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Ч. 1 ст. 17 КАС України (в редакції на час прийняття судом оскаржуваного рішення) передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

В той же час, заявлена позивачем вимога визнання за ним права власності підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України.

Також суд апеляційної інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову іншої частини позовних вимог з огляду на їх передчасний характер.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову. Судом апеляційної інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Княгиня Ярославна" відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.