Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Дембовського С.Г., Слинька С.С.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.

розглянула в судовому засіданні 23 січня 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, - Стадніка О.А. на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 09 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2012 року

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, який не має судимості,

засуджено:

за ст. 358 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

за ст. 358 ч. 3 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі вимог ст. 74 ч. 5, ст. 49 ч. 1 п.п. 2, 3 КК України ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання за ст.ст. 358 ч. 2, 358 ч. 3 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

За ст. 190 ч. 4 КК України ОСОБА_3 виправдано за відсутністю події злочину.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, який не має судимості,

виправдано за ст. 190 ч. 4 КК України за відсутністю події злочину.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

громадянина України, який відповідно до вимог ст. 89 КК України не має судимості,

виправдано за ст. 190 ч. 4 КК України за відсутністю події злочину.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_4,

громадянку України, яка не має судимості,

засуджено за ст. 358 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі вимог ст. 74 ч. 5, ст. 49 ч. 1 п. 3 КК України ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання за ст. 358 ч. 2 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

За ст. 190 ч. 4 КК України ОСОБА_5 виправдано за відсутністю події злочину.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_5,

громадянку України, яка не має судимості,

за ст. 190 ч. 4 КК України виправдано за відсутністю події злочину.

З обвинувачення ОСОБА_3 за ст.ст. 28 ч. 3, 358 ч. 2, 28 ч. 3, 358 ч. 3 КК України та ОСОБА_5 за ст.ст. 28 ч. 3, 358 ч. 2 КК України виключено ст. 28 ч. 3 КК України за недоведеністю.

Вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_5 визнано винними та засуджено за те, що вони 12 червня 2007 року з метою реєстрації права власності в БТІ та приховування в майбутньому під час укладання іпотечного кредиту того, що права на нерухомість по АДРЕСА_1 є спірними, підробили довідки про балансову вартість, а саме: ОСОБА_5 в дані довідки рукописним текстом внесла прізвище осіб, кому вони видавались, місце їх проживання, реєстраційний номер та дату видачі, а ОСОБА_3 підписав ці довідки від імені директора ЗАТ "Лізинг Нерухомість" ОСОБА_7, подав до КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", замовив і підписав від свого імені та ОСОБА_5 заяви для виготовлення правовстановлюючих документів про право власності на нерухоме майно і його відчуження.

21 червня 2007 року ОСОБА_3 від свого імені та ОСОБА_5 завірив складені КП "Волинське обласне БТІ" акти-додатки обстежень житлових секцій АДРЕСА_1, в яких вказано згідно підроблених довідок їх балансову вартість відповідно 34 560 грн., 33 492 грн., 34 980 грн.

Крім того, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 виправдано за відсутності події злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 було пред'явлено обвинувачення у тому, що вони у складі організованої групи під керівництвом особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, заволоділи шляхом шахрайства грошовими коштами АКІБ "УкрСиббанк" в іноземній валюті на загальну суму 229 328, 83 доларів США, що за курсом НБУ на день укладення договорів складала 1 158 110,59 грн. та є особливо великим розміром.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 09 квітня 2013 року вирок в частині засудження ОСОБА_5 за ст. 358 ч. 2 КК України та в частині засудження ОСОБА_3 за ст. 358 ч. 2, ст. 358 ч. 3 КК України скасовано, а справу в цій частині закрито у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів. Зазначає про те, що вина осіб у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 358 ч.2, ст.ст. 28 ч. 3, 358 ч. 3, ст. 190 ч. 4 КК України, в складі організованої групи доведена та підтверджується матеріалами справи, в зв'язку з чим вирок суду в частині виправдання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за ст. 190 ч. 4 КК України та виключення з обвинувачення ОСОБА_3 і ОСОБА_5 ст. 28 ч. 3 КК України є немотивованим і не відповідає вимогам ст. 334 ч. 4 КПК України 1960 року. Крім того, прокурор вказує на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

В запереченнях на касаційну скаргу прокурора виправданий ОСОБА_2, захисник виправданих ОСОБА_6, ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8, захисник виправданого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_9 вказують на безпідставність доводів касаційної скарги та законність постановлених судових рішень.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість доводів касаційної скарги та наявність підстав для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Зі змісту положень ст. 377 КПК України 1960 року вбачається, що в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, окрім іншого, суть апеляції, а, при залишенні апеляції без задоволення - підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що в своїй апеляції на вирок місцевого суду прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказував необґрунтованість вироку в частині виправдання обвинувачених за ст. 190 ч. 4 КК України та виключення з обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 2; ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 3 КК України та ОСОБА_5 за ст. 28 ч. 3, ст. 358 ч. 2 КК України ознаки вчинення злочину організованою групою за недоведеністю. При цьому прокурор посилався на сукупність зібраних органом досудового слідства доказів на підтвердження доведеності вини обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів саме у складі організованої групи.

В порушення вимог ст. 377 КПК України 1960 року зазначені доводи апеляції апеляційним судом були залишені поза увагою, належним чином не перевірені, внаслідок чого апеляційний суд, погоджуючись із вироком суду першої інстанції в частині кваліфікації дій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 дійшов передчасного висновку щодо обґрунтованості таких висновків місцевого суду. Не зазначив апеляційний суд і підстав, через які апеляцію прокурора визнав необґрунтованою, обмежившись вказівкою про те, що жоден із зазначених прокурором доказів прямо не вказує на вчинення обвинуваченими злочинів у складі організованої групи осіб, і таке своє рішення належним чином не мотивував. Такий аналіз доказів і обставин справи судами обох інстанцій є однобічним та неповним.

Крім того, не дано належної оцінки доводам апеляції прокурора щодо наявності судових рішень та встановлених цими рішеннями фактів, за якими визнано неправомірною приватизацію Волинського обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту в частині включення до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу даного комплексу будівлі гуртожитку, яка знаходиться по АДРЕСА_1 цього гуртожитку фізичним особам за договорами купівлі-продажу.

Вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними і відповідно до ст. 398 ч. 1 п. 1 КПК України 1960 року підставою для скасування ухвали апеляційного суду, а тому доводи касаційної скарги прокурора в цій частині є обґрунтованими і в цій частині скарга підлягає задоволенню. За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає скасуванню, а справа щодо них - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді необхідно врахувати наведене, а також перевірити інші доводи, зазначені в касаційній скарзі прокурора, та доводи апеляції прокурора щодо наявності в діях обвинувачених складів злочинів передбачених ст.ст. ст.ст. 28 ч. 3, 358 ч.2, ст.ст. 28 ч. 3, 358 ч. 3, ст. 190 ч. 4 КК України, справу розглянути відповідно до вимог КПК України (4651-17) та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 09 квітня 2013 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а кримінальну справу щодо них направити на новий апеляційний розгляд.