Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В. В. суддів Слинька С. С. і Дембовського С. Г., за участю прокурора захисників засуджених Підвербної Г. Я., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 січня 2014 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та засуджених ОСОБА_9 й ОСОБА_10 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 1 серпня 2013 року щодо засуджених.

Зазначеним вироком

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості, засуджено:

за ч. 2 ст. 15 і п. п. 9, 13, ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років;

за ст. 379 КК України до довічного позбавлення волі;

за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_9 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.

ОСОБА_10,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що немає судимості, засуджено:

за ст. 379 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років;

за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_10 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.

Постановлено стягнути у солідарному порядку із засуджених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_11 на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2 040 грн. та моральної - 500 000 грн.

Постановлено речовий доказ у справі, зокрема, автомобіль "Міцубіші Паджеро Спорт" повернути за належністю потерпілій ОСОБА_11

Згідно з вироком суду ОСОБА_9 та ОСОБА_10 визнано винуватими та засуджено за те, що вони, за попередньою змовою між собою, 21 березня 2011 року близько 17 години 50 хвилин на сьомому поверсі будинку АДРЕСА_1, на ґрунті виниклих неприязних відносин із метою позбавлення життя судді ОСОБА_18 у зв'язку з його діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, умисно завдали останньому численні удари господарським шилом і ножем у тулуб та шию, а також із застосуванням пістолету, калібру приблизно 9 мм, зробили декілька прицільних пострілів у тулуб судді ОСОБА_18 Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень потерпілий помер.

Крім того, в цей же день, близько 18 години 10 хвилин, перебуваючи на сьомому поверсі будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_9, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, з метою приховати вчинений злочин, учинив замах на вбивство ОСОБА_12 - направив на нього пістолет, натиснув на спусковий гачок, однак злочин не довід до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки пострілу не відбулося.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 1 серпня 2013 року вирок щодо засуджених змінено в частині вирішення питання про речовий доказ - автомобіль "Міцубіші Паджеро Спорт". В решті вирок щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишено без зміни.

У касаційних скаргах:

- захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_9 порушує питання про скасування судових рішень щодо її підзахисного із закриттям справи у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочинів. Вважає, що судові рішення постановлені з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону і неправильним застосуванням кримінального закону. Також посилається на однобічність та неповноту досудового слідства й судового розгляду справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що під час проведення досудового та судового слідства свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_12 не впізнали в ОСОБА_10 та ОСОБА_9 осіб, які вчинили вбивство ОСОБА_18, а суд у вироку перекрутив показання цих свідків та розтлумачив на свій розсуд. Посилається на неповне фіксування судового процесу, також указує, що копію технічного запису від 05.06.2012 року при допиті потерпілого ОСОБА_12 прослухати неможливо із-за сторонніх шумів, що дає підстави вважати про умисне пошкодження цього запису та вибіркове фіксування судового процесу. Зазначає про порушення права на захист ОСОБА_10, оскільки йому було незаконно призначено захисника, в результаті чого всі подальші слідчі дії за його участю теж слід вважати такими, що суперечать та не відповідають нормам кримінально-процесуального закону. Покази ОСОБА_10 в якості підозрюваного є не послідовними, відсутні деталі обставин, неповно відображено послідовність подій, що вказує на халатне відношення, необ'єктивність встановлення слідчим усіх обставин справи. Засуджених на місці злочину, ні поблизу його вчинення, затримано не було, вину у вчиненні вбивства вони не визнали, знаряддя вбивства не знайдені, ні їх видові ознаки, ні джерело їх походження не встановлено. На одязі, взутті засуджених будь-яких слідів крові потерпілого не виявлено. Відеозапис відтворення обстановки та обставин подій учинення злочину, проведено з явними порушеннями, з великими перервами у часі, що не відображає об'єктивності та законності вказаної слідчої дії. Покази ОСОБА_10 про те, за яких обставин та як саме завдавались тілесні ушкодження потерпілому та про те, яким було взаємне розташування засуджених і потерпілого під час нападу, не узгоджуються з іншими доказами по справі. Крім того, речові докази, що направлялись для проведення експертиз є сумнівними, так як більшість з них упаковані без зазначення часу та місця їх вилучення, опечатування, підпису осіб, що їх вилучали та понятих. Під час винесення вироку судом першої інстанції належним чином не сформульовано обвинувачення, чітко не розмежовано дій кожного з засуджених, а саме: які дії вчинялись під час умисного вбивства кожним із них. Також районним судом невірно та необґрунтовано кваліфіковано дії ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 15 п. п. 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на вбивство ОСОБА_12 Такий висновок суду є надуманим, оскільки питання про замах на вбивство ОСОБА_12, ні досудовим слідством, ні судом не досліджувались;

- засуджений ОСОБА_9 в касаційній скарзі та доповненнях посилається на те, що син оговорив себе та його під тиском слідчих органів, а твердження суду що він добровільно підписав явку з повинною, є безпідставні, оскільки його покази мають розбіжності з показаннями свідків та висновками експертиз, зокрема, в частині, де були пошкодження у потерпілого. Зазначає про порушення права на захист, оскільки захисник був призначений слідчим і був на стороні слідства, а йому захисника було призначено тільки через тиждень після затримання. Вважає, що слідчі дії сфальсифіковані. При відтворенні обстановки та обставин події слідчі показували сину куди та як треба завдавати удари. Додаткова судово-медична експертиза від 21 червня 2013 року була проведена без їх участі, а клопотання про проведення її за їх участю та захисників залишилося поза увагою. Зазначає про незаконний обшук в їх помешканні та про незаконне затримання, а також, що суд апеляційної інстанції не розглядав їх клопотання та відмовляв у їх задоволенні не виходячи в нарадчу кімнату. Вважає, що відсутні докази про доведеність його вини та сина у вчиненні інкримінованих їм злочинів. У зв'язку з цим просить судові рішення скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочинів;

- захисник ОСОБА_7, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_10, просить судові рішення щодо його підзахисного скасувати, а справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_10 складу злочинів. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на те, що первинні покази на досудовому слідстві ОСОБА_12 є сфальсифікованими, так як 5 вересня 2011 року помилково було допитано рідного брата останнього, який знав про обставини справи лише зі слів потерпілого. Крім того, покази потерпілого ОСОБА_12, дані під час досудового слідства різняться від показів, даних ним у суді першої та апеляційної інстанцій щодо впізнання в ОСОБА_9 та ОСОБА_10 осіб, які вчинили злочини. Посилається на те, що безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про проведення почеркознавчої експертизи для встановлення відповідності підписів ОСОБА_12 у протоколах слідчих дій, обмежившись їх визнанням самим потерпілим. Також суд не перевірив доводи щодо невпізнання засуджених як ймовірних учасників убивства свідками ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 та законність одержання явки з повинною від ОСОБА_10 Безпідставно судом першої інстанції відмовлено й в задоволенні клопотання про огляд речових доказів, що вказує на неповноту судового слідства та грубе порушення вимог кримінально-процесуального закону;

- захисник ОСОБА_6, в інтересах засудженого ОСОБА_9, в касаційній скарзі та доповненнях просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, у зв'язку з незаконністю, необґрунтованістю, однобічністю та неповнотою досудового слідства та судового розгляду справи, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку та ухвалі фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. Зазначає, що апеляційним судом не спростовано доводи засуджених та захисту про порушення судом першої інстанції вимог закону щодо таємниці нарадчої кімнати, незаконного порушення кримінальної справи на досудовому слідстві щодо засудженого ОСОБА_9, його незаконного затримання, застосування тортур, побиття та інших незаконних дій, порушення права на захист, що виразилось у незаконному призначені захисника та проведення за його участю слідчих дій. Також вказує про підписання незаконного протоколу явки з повинною, допит ОСОБА_10 за участю незаконно призначеного захисника, незаконне проведення відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_10, незаконне проникнення до помешкання засуджених шляхом вибиття дверей та вікон, без відповідної згоди на те володільця житла та запрошення понятих, порушення порядку вилучення предметів та речей із квартири та автомобіля;

- захисник ОСОБА_8, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_10, у касаційній скарзі та в доповненні просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на нове розслідування, мотивуючи необґрунтованістю, незаконністю, однобічністю та неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства та неправильним застосуванням кримінального закону. Зокрема, посилається на те, що: апеляційним судом без належної уваги залишено доводи засуджених та їх захисників про порушення судом першої інстанції вимог закону щодо таємниці нарадчої кімнати; правові підстави для порушення кримінальної справи були відсутні, в результаті чого, збирання доказів у ході досудового слідства проведено незаконно; затримання ОСОБА_10 проведено незаконно, протокол затримання складено не було, прав не роз'яснено, не забезпечено присутності захисника та побачення з ним до першого допиту; протокол явки з повинною від 26 березня 2011 року складений у не передбачений кримінально-процесуальним кодексом спосіб, що є неприпустимим; не спростовано доводів про невиконання місцевим судом рішення Європейського Суду з прав людини щодо неналежної, необ'єктивної та упередженої перевірки контролюючими органами факту застосування тортур, побиття та інших незаконних заходів відносно ОСОБА_10; під час досудового слідства грубо порушено право на захист ОСОБА_10, оскільки незаконно призначено захисника, в результаті чого всі подальші слідчі дії за його участю теж слід вважати такими, що суперечать та не відповідають приписам кримінально-процесуального закону; огляд помешкання та транспортного засобу проведено з грубими порушенням закону, без присутності понятих, що унеможливлює використання зібраних та вилучених речей як доказів по справі і вказує на сумнівність їх належності засудженому; не допитано всіх осіб, не досліджено документи та інші докази по справі;

- засуджений ОСОБА_10 просить вирок та ухвалу скасувати, а справу закрити. Зокрема, зазначає, що докази, які вказують на його винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів є сфальсифікованими, так як отримані з грубим порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Крім того, апеляційним судом не звернуто увагу на відеозапис відтворення обстановки та обставин подій учинення злочинів, під час якого відеозйомка зупинялась п'ять разів із великим проміжком у часі, що давало можливість слідчому давати йому вказівки щодо його необхідної поведінки під час вказаної слідчої дії.

Заслухавши доповідача, пояснення захисників та засуджених на підтримання касаційних скарг, думку прокурора про залишення без задоволення поданих скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про скасування або зміну вироку, ухвали, постанови відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, суд касаційної інстанції керується статтями 370-372 цього Кодексу і не переглядає судові рішення з підстав однобічності і неповноти дізнання та досудового слідства, а також невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи. Натомість, саме такі підстави є предметом перегляду суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 367 КПК України.

Із огляду на це, колегія судів при вирішенні питань, поставлених у касаційних скаргах виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції і в межах поданої апеляції перевірених колегією суддів апеляційного суду.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні ними зазначених у вироку злочинів підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, і є обґрунтованим.

Хоча засуджені своєї винуватості у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, не визнали, їх винність підтверджується, зокрема, показаннями засудженого ОСОБА_10, які він давав у ході досудового слідства, та які суди першої й апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали достовірними доказами про обставини вчинення цих злочинів, і які були ним детально викладені під час допиту у якості підозрюваного, в тому числі в присутності захисника і з відеозаписом показань ( т. 8 а.с.178-187,188).

Суть цих показань зводилась до того, що всі ушкодження судді ОСОБА_18 шилом, ножем та пістолетом були заподіянні його батьком ОСОБА_9 Крім того, ОСОБА_10 зазначав про те, що внаслідок чинення опору ОСОБА_18, він отримав поріз коліна. Також у своїх показаннях указував, час, місце, мотив, спосіб, знаряддя вчинення злочинів та події, які мали місце після вчинення вбивства судді ОСОБА_18

У ході відтворення обстановки та обставин події, проведеного на місці вчинення злочину, за участю захисника, понятих та судово-медичного експерта, зміст якого відображено у протоколі від 26.03.2011 року із застосуванням відеозапису, ОСОБА_10 повністю підтвердив дані ним показання, детально показавши на місці механізм учинення ним та його батьком ОСОБА_9 вбивства судді ОСОБА_18( т. 8 а.с. 189-202, 203).

Суд першої інстанції належним чином дослідив показання засудженого ОСОБА_10, які він давав у ході досудового слідства, й обґрунтовано визнав їх достовірними доказами щодо обставин учинення ним та ОСОБА_9 інкримінованих злочинів.

За наслідками ретельної перевірки цих показань судом було встановлено, що вони в частині наявності часу, місця, мотиву, обставин учинення злочинних дій та готування до них, поведінки винних під час учинення злочинів і після цього є послідовними й такими, що узгоджуються з іншими доказами. Крім того, в показаннях ОСОБА_10 визначенні деталі і конкретні обставини вчинення вбивства судді ОСОБА_18, про які він не міг би знати, якщо б не був співучасником учинення злочину.

Посилання на те, що наведені показання засудженого ОСОБА_10 суперечливі, є безпідставними, оскільки за своїм змістом вони логічно узгоджені між собою та з іншими об'єктивними обставинами справи і тому сумніву в їх достовірності не викликають.

Окрім того, винуватість засуджених у вчиненні умисного вбивства судді ОСОБА_18 підтверджується даними, що містяться у протоколах слідчих дій, зокрема, протоколах огляду місця події, місця проживання засуджених та автомобіля ОСОБА_9, відповідно до яких, за участю понятих були виявлені та вилучені інвалідний візок, картонна коробка, одяг, медична маска та інші речові докази. Висновками проведених чисельних експертиз, які в судових засіданнях безпосередньо підтвердили експерти, було встановлено наявність на цих речових доказах певних елементів залишених засудженими (сліди крові, сліди пальців рук, фрагменти почерку, тощо). Крім того, експертним висновком підтверджено спричинення ОСОБА_19 тілесного ушкодження - різаної рани, за обставин указаних ним в первинних показаннях.

Характер умисних дій засуджених та локалізація завданих ними тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_18 свідчать про умисел ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на позбавлення життя потерпілого.

Вина засудженого ОСОБА_9 в замаху на вбивство ОСОБА_12 підтверджується показаннями останнього, даними під час додаткового допиту як свідка 26.03.2011 року та потерпілого в судовому засіданні, де він зазначав, що саме ОСОБА_9 21.03.2011 року, перебуваючи на сьомому поверсі будинку АДРЕСА_1, направив пістолет у бік його тулуба та намагався здійснити постріл, але відбулася осічка набою.

При проведенні судового слідства в суді апеляційної інстанції, потерпілий ОСОБА_12 підтвердив ці свої показання, дані на досудовому слідстві та в суді першої інстанції.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлено процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації злочинних дій засуджених. Висновки суду ґрунтуються на достатніх та допустимих доказах.

Проаналізувавши всі досліджені по справі докази в їх сукупності, в тому числі й ті, на які посилаються захисники та засуджені у касаційних скаргах, та давши належну оцінку всім їх доводам, висунутим на захист засуджених, суд обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_9 у вчиненні злочинів та правильно кваліфікував його дії за п. 12 ч. 2 ст. 115, ст. 379, ч. 2 ст. 15 і п. п. 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України та ОСОБА_10 за п. 12 ч. 2 ст. 115, ст. 379 КК України.

Покарання засудженим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ними злочинів, наслідків від учиненого, ролі кожного засудженого у злочинах, даних про їх особу, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, належним чином умотивувавши своє рішення у цій частині, суд призначив ОСОБА_10 за сукупністю злочинів покарання у виді 13 років позбавлення волі, а ОСОБА_9 - у виді довічного позбавлення волі. Призначене покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Апеляційним судом при перевірці даної кримінальної справи в апеляційному порядку правильно прийнято рішення. Суд надав відповіді на всі доводи засуджених та їх захисників, які були викладені у їх апеляціях. Свої висновки, з якими погоджується колегія суддів із цих питань, суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції, за результатами проведеного часткового судового слідства, ретельно перевірив і належним чином оцінив. При цьому, апеляційним судом було правильно конкретизовано обставини в частині вчинення кожним із засуджених відповідних дій при позбавленні життя судді ОСОБА_18

У касаційних скаргах захисники та засуджені оспорюють фактичні обставини справи та посилаються на неповноту й однобічність досудового слідства й судового розгляду справи, які відповідно до вимог ст. 398 КПК України 1960 року не можуть бути підставами для скасування, або зміни судових рішень у касаційному порядку.

Посилаючись на істотні порушення судами вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону як на підставу для скасування судових рішень, касаційні скарги не містять належних доводів щодо наявності зазначених порушень, не встановлено таких і при вивченні матеріалів кримінальної справи.

Суди як першої, так і апеляційної інстанцій ретельно перевірили доводи засуджених та їх захисників про порушення права на захист, аналогічні тим, що наведені у касаційних скаргах. Викладені у судових рішеннях мотиви визнання цих доводів безпідставними і такими, що не відповідають матеріалам справи, колегія суддів знаходить обґрунтованими і погоджується з ними.

Твердження захисників та засуджених у касаційних скаргах про те, що на досудовому слідстві ОСОБА_10 давав показання під тиском з боку працівників міліції, про застосування до ОСОБА_10 незаконних методів слідства, внаслідок чого він обмовив себе та ОСОБА_9, були належними чином перевірені прокуратурою, а також як судом першої, так і апеляційної інстанцій та обґрунтовано визнані безпідставними з наведенням переконливих мотивів такого висновку.

Зазначення в касаційних скаргах про допущенні органом досудового слідства та судами суттєві порушення кримінально-процесуального закону, у тому числі, при проведенні слідчих дій, фіксуванні судового процесу, не обумовлене фактичними даними і тому оцінюється колегією суддів як надумане.

Доводи в касаційних скаргах про необхідність скасування судових рішень у зв'язку з пошкодженням деяких дисків технічного запису судового процесу, не можна визнати такими, що обумовлюють незаконність цих рішень, оскільки основним засобом фіксації перебігу судового розгляду справи, відповідно до ст. 87 КПК України 1960 року, є протокол судового засідання. Вказаний протокол наявний у матеріалах кримінальної справи і учасники судового розгляду з ним ознайомились та скористалися правом на висловлювання зауважень щодо неправильності або неповноти протоколу та їх зауваження були посвідчені судом.

Спростовуються матеріалами справи посилання у касаційних скаргах про те, що суди позбавляли учасників процесу можливості заявляти клопотання.

Під час розгляду справи, зберігаючи, об'єктивність та неупередженість, суди створили необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав, про що свідчать численні клопотання та долучені до справи документи. Засуджені в ході судового слідства брали активну участь у судовому розгляді справи: давали пояснення, відповідали на запитання, задавали питання іншим учасникам процесу, заявляли клопотання та брали участь у обговоренні заявлених іншими учасниками процесу клопотань.

Всі заявлені клопотання судом першої інстанції розглядались у відповідності до вимог ст. 296 КПК України 1960 року.

Не знайшли свого підтвердження доводи скарг про порушення таємниці нарадчої кімнати.

Посилання у скаргах на те, що апеляційний суд при розгляді справи, допущених судом першої інстанції недоліків не усунув, є безпідставним, оскільки, як з'ясовано матеріалами справи, апеляційним судом справу розглянуто з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, а зміст ухвали апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі також не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційні скарги захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та засуджених ОСОБА_9 й ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 1 серпня 2013 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - без зміни.