Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М..

суддів: Тельнікової І.Г., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

розглянула в судовому засіданні 23 січня 2014 року в м. Києві матеріали провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 1 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 червня 2013 року.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 1 квітня 2013 року відмовлено в розгляді скарги адвоката ОСОБА_1, поданої в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва від 6 вересня 2012 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом перевищення службових обов'язків співробітниками Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві за відсутністю у їх діях ознак злочину, передбаченого ст. 365 КК України.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 4 червня 2013 року постанову районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, ставить питання про скасування вказаних судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд посилаючись на допущені судами істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону,

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали провадження за скаргою та матеріали дослідчої перевірки, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 236-1 КПК України 1960 року скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.

Як убачається з матеріалів справи 13 серпня 2012 року до прокуратури Дніпровського району м. Києва надійшло звернення Голови представництва Міжнародної організації з Міграції в Україні Манфреда Профазі про можливі неправомірні дії відносно осіб ромської національності з боку працівників Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Крім того 9 серпня 2012 року до прокуратури Дніпровського району надійшло звернення виконавчого директора Європейського Центру по правам ромів Дезидеру Г. з аналогічних питань.

За результатами проведеної перевірки цих звернень старшим прокурором Дніпровського району м. Києва 6 вересня 2012 року винесену постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом перевищення службових обов'язків співробітниками Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві за відсутністю у їх діях ознак злочину, передбаченого ст. 365 КК України. В той же день в адресу заявників були направлені повідомлення про прийняте рішення, яке ними не оскаржувалось.

Адвокат ОСОБА_1, яка представляє інтереси ОСОБА_2 подала скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи лише 20 березня 2013 року. Заяву про поновлення строку на оскарження постанови ОСОБА_1 не подавала.

При цьому посилання ОСОБА_1 на те, що вона отримала копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи лише 13 березня 2013 року не дає підстав вважати, що вона не пропустила строк на оскарження постанови, оскільки відповідно до ст. 236-1 КПК 1960 року прокурор не був зобов'язаний повідомити про результати розгляду звернень, поданих іншими особами.

Тому висновок суду першої інстанції про те, що адвокат ОСОБА_1 пропустила строк на оскарження постанови прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи у зв'язку із чим вона не може бути прийнята до розгляду, з яким також погодилась колегія апеляційного суду, є законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, п.п.11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів,-

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 1 квітня 2013 року якою відмовлено в розгляді скарги адвоката ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва від 6 вересня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 червня 2013 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Згідно з оригіналом С.І. Кравченко