Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О., суддів Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М., за участю прокурора Вергізової Л.А.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 21 січня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2013 року,

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2013 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше неодноразово судимого, останнього разу - вироком цього ж суду від 17.11.2005 року за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільненого 11.11.2008 року із заміною невідбутого терміну покарання на громадські роботи,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців.

Стягнуто солідарно з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди по 1115 грн. кожній.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винними та засуджено за те, що вони, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, близько 24 год. на початку січня 2012 року за попередньою змовою, повторно проникли до домоволодіння АДРЕСА_1 звідки таємно викрали майно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на загальну суму 930 грн.

Крім того, близько 1 год. 23 січня 2012 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою, повторно проникли до вищезазначеного домоволодіння, звідки таємно викрали майно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на загальну суму 1300 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, порушує питання про скасування вироку суду та пом'якшення призначеного йому покарання на підставі ст. 69 КК України. При цьому зазначає, що суд при призначенні покарання не врахував пом'якшуючі обставини - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів та безпідставно врахував обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі засудженого не оскаржуються.

Посилання засудженого ОСОБА_5 на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочинів та особі засудженого внаслідок суворості, є непереконливими.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України, місцевий суд з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, що є тяжкими, конкретні обставини справи, особу винного, який раніше неодноразово судимий, негативно характеризується, обставини, що пом'якшують покарання, - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 наближеного до мінімального покарання, передбаченого санкцією частини статті, за якою його визнано винним.

Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Доводи засудженого про те, що суд невірно вказав про вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння, є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, будучи допитаним в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_5 повідомив про те, що він разом з ОСОБА_6 на початку січня 2012 року скоїли крадіжку, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, дані показання ОСОБА_5 підтвердив у судовому засіданні.

Такі показання ОСОБА_5 є послідовними та узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, показаннями ОСОБА_6, який дав аналогічні пояснення, а тому суд обґрунтовано взяв їх до уваги та вказав про вчинення засудженими злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Оскільки в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_5 не наведено переконливих доводів на обґрунтування невиправданої суворості призначеного йому покарання, вона задоволенню не підлягає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування судового рішення по справі, не встановлено.

Керуючись п.п. 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) та ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, колегія суддів

Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу останнього - без задоволення.