Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.

суддів: Франтовської Т.І., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Лисого С.Л.,

скаржника ОСОБА_1,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 16 січня 2014 року касаційну скаргу судді Мазурчака В.М. на окрему ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 жовтня 2012 року,

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 жовтня 2012 року задоволено апеляційну скаргу прокурора та скасовано постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 серпня 2012 року про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а провадження по справі закрито у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим. Крім того за результатами розгляду цієї справи апеляційним судом винесено окрему ухвалу на адресу голови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу для вжиття заходів реагування з приводу порушення суддею вимог кримінально-процесуального закону з метою підвищення професійного рівня судді Мазурчака В.М.

Як зазначено в окремій ухвалі, суддя Мазурчак В.М. в порушення вимог кримінально-процесуального закону до початку судового слідства прийняв рішення про закриття провадження по справі щодо ОСОБА_2 на підставі ст. 46 КПК України 1960 року, після чого прийняв апеляцію прокурора та направив справу в апеляційний суд для її розгляду, при цьому не вирішивши справу щодо іншого обвинуваченого по даній справі - ОСОБА_3 Крім того, як убачається з протоколу судового засідання суд роз'яснив права учасникам процесу, без посилання на норми КПК (4651-17) , у зв'язку із чим незрозуміло які саме права були роз'яснені судом учасникам судового процесу.

У касаційній скарзі суддя Мазурчак В.М. просить скасувати окрему ухвалу апеляційного суду, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення. Вказує на те, що при розгляді справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з його боку не було допущено таких істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для винесення окремої ухвали.

Заслухавши доповідача, пояснення скаржника на підтримання касаційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 380 КПК України 1960 року суд апеляційної інстанції вправі винести окрему ухвалу за наявності підстав, передбачених ст. 23-2 цього Кодексу. Крім того, він може окремою ухвалою звернути увагу відповідних посадових осіб на факти порушення закону при розгляді справи судом першої інстанції.

Однак апеляційний суд наведених вимог закону не дотримався.

Ухвалою апеляційного суду від 9 жовтня 2012 року скасовано постанову суду першої інстанції під головуванням судді Мазурчака В.М. по справі за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв'язку з істотним порушенням вимог Кримінально-процесуального закону, а справу направлено на новий судовий розгляд.

На думку колегії суддів касаційної інстанції наведені в ухвалі апеляційного суду порушення норм кримінально-процесуального закону, за відсутності даних про те, що вони допущені через неналежне ставлення до службових обов'язків, не дають достатніх підстав для постановлення окремої ухвали щодо судді.

Крім того, апеляційний суд всупереч вимог кримінально-процесуального закону в резолютивній частині окремої ухвали не вказав строки і порядок її оскарження.

Враховуючи викладене, окрему ухвалу не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року вона підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Окрему ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 жовтня 2012 року скасувати, а провадження за окремою ухвалою закрити.

Згідно з оригіналом С.І. Кравченко