Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В., суддів: Єленіної Ж.М., Леона О.І., за участю прокурора Сорокіної О.А.,

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 14 січня 2014 року матеріали справи за касаційною скаргою ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 4 березня 2013 року,

Предметом судового контролю у даній справі стала постанова помічника прокурора м. Харкова (далі - прокурор) від 9 квітня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо старшого слідчого СВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Колесника Д.В. і начальника СВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Кондратьєва О.І. за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених статтями 364, 365, 371, 373, 374 КК України, яка була винесена за наслідками перевірки заяви ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Не погоджуючись із постановою прокурора, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 оскаржили її до Київського районного суду м. Харкова, який своєю постановою від 12 грудня 2012 року залишив скаргу без задоволення.

Апеляційний суд Харківської області 4 березня 2013 року постанову суду залишив без зміни.

У спільній касаційній скарзі ОСОБА_5 і ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального, просять вказані судові рішення скасувати і направити матеріали справи на новий судовий розгляд. Своє прохання мотивують тим, що судом не було всебічно та повно перевірено обставини, викладені у їх скарзі на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Зазначають, що ухвала суду апеляційної інстанції не мотивована належним чином, тому не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5, яка підтримала скаргу, пояснення прокурора про залишення судових рішень без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень статей 383 та 398 КПК України 1960 року судові рішення, винесені за наслідками розгляду скарги на постанову слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи, можуть бути скасовані, якщо будуть встановлені істотні порушення кримінально-процесуального закону під час судового розгляду справи або ж невідповідність висновків суду вимогам ст. 99 КПК України 1960 року, якою передбачений порядок та підстави винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, місцевий суд витребував і ознайомився з матеріалами, на підставі яких було відмовлено в її порушенні, заслухав скаржницю та прокурора. Під час судової перевірки доводи скарги ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про те, що не призначення слідчим повторної експертизи, про яку просили його скаржники, свідчить про порушення права ОСОБА_6 на захист, не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим суд, посилаючись на результати дослідчої перевірки, з наведенням мотивів незгоди обґрунтовано залишив скаргу без задоволення.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на постанову місцевого суду, перевірив наведені в ній доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і залишив апеляцію без задоволення, а постанову місцевого суду - без зміни, навівши в судовому рішенні мотиви такого рішення, з яким погоджується і колегія суддів. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які давали би підстави для зміни чи скасування судових рішень, у справі не встановлено.

За наявності нових даних, особа не позбавлена права звернення з заявою про злочин.

З огляду на викладене немає підстав для скасування постанови місцевого суду й ухвали апеляційного та направлення справи на новий судовий розгляд, про що йдеться у касаційній скарзі.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 "Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 4 березня 2013 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - без задоволення.