Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Наставного В.В., Мороза М.А., Слинька С.С.,

розглянувши в судовому засіданні 27 грудня 2013 року в м. Києві кримінальне провадження № 12012260090000204 щодо

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_2, за ст. 307 ч. 2 КК України,

у касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Шимка Є.М., не оспорюючи кваліфікацію дій та доведеність вини ОСОБА_4, просить ухвалу апеляційного суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості та у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. При цьому прокурор вказує на те, що апеляційний суд не в повній мірі врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого та неправильно застосував ст. 75 КК України.

Вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 05 липня 2013 року ОСОБА_4 визнано винуватим в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією Ѕ частини майна, що є його власністю.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за те, що він в кінці жовтня 2012 року за присадибною ділянкою господарства по АДРЕСА_2, зірвав рослини дикорослої коноплі, таким чином незаконно, з метою збуту, придбав 57, 311 г каннабісу, що є особливо небезпечним засобом, після чого переніс вказану кількість наркотичного засобу до свого господарства, де шляхом висушування та подрібнення руками незаконно, з метою збуту, виготовив 57, 311 г каннабісу, який незаконно з метою збуту зберігав за місцем проживання до 25 квітня 2013 року. В подальшому 25 квітня 2013 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_4 незаконно, з метою збуту, переніс 57, 311 г каннабісу до автобусної зупинки біля заводу "Квадр", що по вул. Красносільського в м. Борзна Чернігівської області, де незаконно збув вказану кількість особливо небезпечного наркотичного засобу ОСОБА_6 за 100 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 27 серпня 2013 року зазначений вирок районного суду щодо ОСОБА_4 змінено. Вказано вважати ОСОБА_4 засудженим за ст. 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна. На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язку.

Розглянувши доводи касаційної скарги, дослідивши долучені до касаційної скарги копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Як вбачається із наданих суду касаційної інстанції копій судових рішень, при призначені засудженому покарання апеляційний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, суд апеляційний суд врахував, що злочин, у вчинені якого ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, особу засудженого, який за місцем проживання характеризується задовільно, проживає сам, не працює, відповідно до вимог ст. 89 КК України не має судимості. Щире каяття та наявність у нього 3-ої групи інвалідності визнано обставинами, що пом'якшують покарання. Враховано апеляційним судом і те, що засуджений активно сприяв розкриттю злочину, а обставин, що обтяжують покарання, встановлено не було.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції зробив висновок про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, та дійшов правильного висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, із звільненням від відбування такого покарання з випробуванням і таке своє рішення належним чином мотивував. При цьому апеляційний суд зазначив про те, що місцевий суд, хоч і зазначив усі перелічені обставини у вироку, проте не врахував їх в достатній мірі при вирішенні питання про вид, розмір призначеного покарання ОСОБА_4 та можливість звільнення від його відбування. Ухвала апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Отже, покарання засудженому призначено відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів та відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Враховуючи зазначене, з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення касаційної скарги і скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції немає, в зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 428 ч. 2 КПК України, колегія суддів

Відмовити прокурору, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 27 серпня 2013 року щодо ОСОБА_4.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.