Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Чуйко О.Г., суддів: Вільгушинського М.Й., Наставного В.В., розглянула в судовому засіданні 27 грудня 2013 року в м. Києві касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Донецька від 22 серпня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 листопада 2013 року.

Вироком Ленінського районного суду м. Донецька від 22 серпня 2013 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Постановлено стягнути з СК "Країна" на користь ОСОБА_6 42141 грн. 53 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 200 000 грн. компенсації в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 листопада 2013 року вирок щодо ОСОБА_5 скасовано в частині вирішення цивільного позову про відшкодування з СК "Країна" матеріальної шкоди, а справу у цій частині направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_5 засуджено за те, що він, 13 листопада 2012 року, приблизно о 7 год. 30 хв., керуючи автомобілем "LIFAN-620" д.н.з. НОМЕР_1 по пр. Ленінському у м. Донецьку, порушив п. 18.4 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , у результаті чого здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_7 Внаслідок ДТП ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких настала його смерть.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 просить змінити судові рішення та призначити засудженому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України. Посилається на ту обставину, що засуджений раніше не судимий, визнав вину, розкаявся, працює, на його утриманні перебувають матір, малолітні брат і сестра. Крім того, вказує, що судом безпідставно стягнуто із засудженого суму моральної шкоди, яка завищена.

Перевіривши доводи касаційної скарги, додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення винної особи та попередження нових злочинів.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_5 за вчинення тяжкого злочину, прийшов до правильного висновку про те, що таке покарання необхідне й достатнє для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Так, судом враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, пом'якшуючі покарання обставини, визнання вини, щиросердне каяття, дані про особу ОСОБА_5, який раніше не судимий, працює, характеризується позитивно, та інші обставини на які захисник посилається у скарзі.

У зв'язку з цим, підстав вважати призначене ОСОБА_5 покарання несправедливим внаслідок суворості, колегія суддів не знаходить.

Крім того, як убачається з оскаржуваного вироку, при вирішенні питання про стягнення суми компенсації моральної шкоди, суд виходив з принципу розумності та даних, які були встановлені судом щодо тяжкості страждань потерпілого, пов'язаних із втратою малолітнього сина, настання вимушених змін у його житті, тому колегія суддів дійшла висновку про правильність рішення суду щодо задоволення позову потерпілого в частині стягнення моральної шкоди із засудженого на суму зазначену у вироку.

На вимогу ст. 419 КПК України, при перегляді кримінального провадження апеляційним судом, належним чином перевірено наведені в апеляційній скарзі засудженого доводи та прийнято рішення з наведенням докладних мотивів, з яких апеляційну скаргу захисника визнано необґрунтованою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги, а тому у відкритті провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Донецька від 22 серпня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 листопада 2013 року щодо ОСОБА_5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.