Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
27 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 01 жовтня 2013 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013200440002035 від 09 березня 2013 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
в с т а н о в и л а:
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 липня 2013 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 01 жовтня 2013 року вищезазначений вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин кримінального правопорушення, просить судові рішення змінити, оскільки призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, і призначити засудженому покарання, не пов'язане з позбавленням волі. При цьому зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при призначенні покарання не враховано те, що ОСОБА_2 під час скоєння правопорушення фактично захищався від потерпілого, що пом'якшує йому покарання.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 09 березня 2013 року приблизно о 00 годині ночі, в під'їзді № 1 будинку № 13 по вул. Привокзальна в м. Суми на площадці між першим та другим поверхами, під час спільного вживання алкогольних напоїв із ОСОБА_3, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, завдав останньому не менше чотирьох ударів кулаками рук і ніг по голові та тілу, в результаті яких, згідно висновку судово-медичної експертизи №174 від 09 березня 2013 року, потерпілому були нанесені тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться у причинному зв'язку зі смертю останнього.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання захисником порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд касаційної інстанції, згідно п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Обставини скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та його кваліфікація захисником не оскаржуються.
Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції і перегляду в касаційному порядку відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України не підлягають.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, вироком суду доведена і в касаційній скарзі під сумнів не ставиться, так само як правильність кваліфікації його дій, і в колегії суддів сумніву не викликає, а тому касаційним судом вирок в цій частині не перевіряється.
Призначене ОСОБА_2 покарання судом першої інстанції у виді 8 років позбавлення волі, з врахуванням всіх обставин справи та особи засудженого, є обґрунтованим і необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_4, в порядку ст. 404 КПК України, перевіривши ретельно всі доводи апеляційних скарг, не знайшов підстав для зміни вироку суду і призначення ОСОБА_2 покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також, за вимогами потерпілого, не знайшов підстав для призначення засудженому покарання у виді довічного позбавлення волі. Оскільки, суд першої інстанції врахував обставини, які пом'якшують покарання: часткове визнання ОСОБА_2 вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення якого вперше, позитивну характеристику з місць роботи і проживання, його молодий вік, вчинення правопорушення під впливом сварки з потерпілим, наявність на утриманні непрацездатної дружини та малолітньої дитини, а також визнав обставину, що обтяжує покарання засудженому - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, та обґрунтовано дійшов висновку щодо необхідності призначення останньому покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням.
Не знайшли свого підтвердження і доводи захисника про те, що засуджений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, захищаючись від потерпілого, оскільки, із протоколу проведення слідчого експерименту від 18 квітня 2013 року за участю засудженого ОСОБА_2 вбачається, що він на місці продемонстрував обставини, за яких він вчинив кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_3, внаслідок яких заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило його смерть.
Ухвала апеляційного суду про залишення апеляції захисника без задоволення, а вироку суду першої інстанції без зміни, відповідає вимогам ст. 419 КПК України, є законною та вмотивованою.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни судових рішень і задоволення скарги захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, та вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 01 жовтня 2013 року.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В.І. Орлянська
А.В. Суржок
С.І. Кравченко