Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Лагнюка М. М.,
суддів Кравченка С.І. та Суржка А.В.,
прокурора Волошиної Т.Г.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 26 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2013 року.
Вироком Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2013 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянин України, відповідно
до статті 89 КК України такий, що
судимості не мав,
засуджений за:
- частиною 2 статті 307 КК України на 6 років позбавлення волі без конфіскації майна із застосуванням частини 2 статті 59 КК України;
- частиною 1 статті 309 КК України на 1 рік позбавлення волі;
- частиною 1 статті 311 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі статті 70 КК України за сукупністю злочинів з урахуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно призначено покарання 6 років позбавлення волі без конфіскації майна з його відбуттям в кримінально-виконавчій установі.
Згідно з вироком, ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за наступних обставин.
Так, вдень 14 липня 2012 року ОСОБА_2 при невстановлених слідством обставинах на території м. Євпаторія АР Крим незаконно придбав наркотичний засіб опій та прекурсор - ангідрид оцтової кислоти, які став зберігати при собі без мети збуту.
Потім на автомобілі ВАЗ-2106, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 з пасажиром ОСОБА_4 та її новонародженою дитиною, під'їхали до лісопаркової зони, що розташована поблизу КП "Благоустрій" по вул. Інтернаціональна в м. Євпаторія АР Крим. Після чого, ОСОБА_2 з придбаних речовин виготовив опій ацетильований, який власно вжив та незаконно збув останнім шляхом пригощення.
Крім того, цього ж дня у вказаному місці в період часу з 11 години 00 хвилин до 11 години 30 хвилин при огляді автомобіля ВАЗ-2106, д.н.з. НОМЕР_1, та прилеглої території були виявлені та вилучені зазначені у вироку речові докази, у тому числі речовини масою 0, 003г, 0,18г, 0,021г, 0,031г (усі в перерахунку на суху речовину), які є особливо небезпечним засобом - опієм ацетильованим, а також рідина масою 0,05г, яка є ангідридом оцтової кислоти та відноситься до прекурсорів.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2013 року на підставі статті 365 КПК України 1960 року вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2013 року щодо ОСОБА_2 змінено шляхом виключення з нього кваліфікуючої ознаки за частиною 1 статті 311 КК України "виготовлення прекурсорів". В решті вирок міського суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник просить вказані судові рішення скасувати, а матеріали кримінальної справи направити на нове розслідування у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. В обґрунтування своїх вимог посилається на встановлення наявності складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України, вчиненого за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, тоді як вина ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 311 КК України, не доведена.
Зокрема, захисник вказує на відсутність у ОСОБА_2 мети збуту, невідповідність кількості використаних шприців з вилученими під час огляду місця події, належність останньому ков4пачка з ангідридом оцтової кислоти, про місце виявлення якого не вказано у протоколі, а також на те, що суд не розглянув скарги на дії органів досудового розслідування, заявлені клопотання, невиконання задоволених клопотань та посилання на недопустимі докази, як то показання ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, здобутих під моральним та психологічним тиском, щодо чого прокуратурою проводиться перевірка, їх показання, надані 14 липня 2012 року в стані наркотичного сп'яніння, та проведення огляду місця та складання протоколу огляду місця події дільничим інспектором, а не слідчим.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення захисника, який підтримав касаційну скаргу, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, вважаючи прийняті у справі судові рішення законними і обґрунтованими, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 398 КПК України 1960 року, при вирішенні питань про наявність підстав для скасування або зміни судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370 - 372 КПК України 1960 року. Згідно змісту зазначених норм закону підставами для скасування або зміни судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону, неправильне застосування кримінально закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги захисника, він, оскаржуючи судові рішення, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, як на підставу для їх скасування, визначення чому дано у статті 369 КПК України 1960 року, тоді як перевірка цих обставин до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесена, у зв'язку з чим колегія суддів виходить з фактичних обставин справи, які були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.
Отже, доводи захисника щодо суперечностей в показаннях свідка ОСОБА_3, понятих та працівників міліції на підтвердження не встановлення мети придбання наркотичного засобу, його збуту та обізнаності ОСОБА_3 про мету поїздки до лісопосадки, не можуть бути перевірені судом касаційної інстанції, в силу наданих статтею 398 КПК України 1960 року повноважень.
Разом з цим, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на наведених у вироку доказах, які судом належно досліджені та оцінені, а апеляційним судом перевірені.
Подія злочину захисником в касаційній скарзі не заперечується.
Так, з показань ОСОБА_2 на досудовому і судовому слідстві слідує, що він, узявши з собою кошти, з ОСОБА_4, її новонародженою дитиною та ОСОБА_3 попрямували до м. Євпаторії для купівлі на ринку коляски для новонародженої дитини. При цьому, не заперечував факту придбання ним 6 ін'єкційних шприців та наркотичних засобів у об'ємі, пред'явленому досудовим слідством, зокрема опій та ангідрид оцтової кислоти у колпачку від шприца, які для вживання необхідно було в послідуючому виготовити, що потім ним і було зроблено в місці лісопосадки за допомогою миски. Після чого, він пережав собі руку для того, щоб спробувати виготовлене ним, як про це вказав ОСОБА_3 на його питання, а потім пригостив виготовленим ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Зазначене відображене у протоколі його допиту від 28 липня 2012 року, попередньо освідуваного на підтвердження відсутності у нього тілесних ушкоджень (т.1 а.с.65, 68).
Викладені засудженим обставини саме під час досудового слідства підтверджені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час досудового і судового слідства. Зокрема, ними зазначалася мета поїздки до м. Євпаторії для придбання на ринку коляски для новонародженої дитини, домовленість з ОСОБА_3 про винагороду за поїздку, а також вказувалося про виявлення наркотичних засобів у ОСОБА_2 під час їх прибуття до лісопосадки, де останній виготовив наркотичні засоби для вживання, спробував їх та пригостив.
Таке знайшло своє відображення у протоколах їх допитів як в день виявлення злочинних дій, так і після, а також у протоколах очних ставок та судового засідання.
При цьому, ОСОБА_2 змінював свої показання щодо придбання ним наркотичних засобів, як то їх купівлі у чоловіка або знахідку на вулиці, про що вказувалося ним на досудовому слідстві, тоді як в судовому засіданні зазначав про купівлю наркотичних засобів разом з ОСОБА_4, обізнаність ОСОБА_3 щодо мети поїздки до м. Євпаторії та на місце лісопосадки, спільне виготовлення наркотичних засобів для вживання та їх спільне вживання виготовленого.
Однак, перебування ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, перевірялося лікарем в день їх затримання та засвідчено відповідним висновком, а відібрані у них пояснення в день їх затримання додатково перевірялися шляхом повторних допитів, які є фактично аналогічними за викладом перебігу подій, встановлених досудовим слідством та судами.
При цьому, пояснення засудженого та свідків, наданих 14 липня 2012 року, суди не покладали в основу їх висновків.
Крім того, правдивість саме вже перевірених первинних показань засудженого та свідків, а також перелік виявлених та вилучених речових доказів підтверджували в ході досудового і судового слідства поняті, які були присутні під час огляду місця події та засвідчили дійсність перебігу вказаних дій та надані останніми пояснення без будь-якого примусу з боку працівників міліції.
Зміна ж показань ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та написання скарг про здійснення на них морального та психологічного тиску була правильно оцінена судами критично в силу підтвердження ОСОБА_4 впливу на неї психологічного тиску ОСОБА_2 та його матір'ю, про що вказувалося слідчим, який проводив досудове слідство.
Також, дані обставини перевірялися під час провадження кримінальної справи в суді та встановлено постановлення рішення слідчого про закриття кримінальної справи щодо працівників міліції за відсутністю в їх діях складу злочину без його оскарження в передбаченому законом порядку або його скасування, про що не вказав і захисник із приєднанням до касаційної скарги відповідних рішень або доказів.
При цьому, тиск працівників міліції на засудженого та вказаних свідків під час досудового слідства не відповідає дійсності і тому, що на відображення ОСОБА_2 подій вчинюваних злочинів до стверджуваного ним тиску і після нього не вплинуло. Весь перебіг слідчих дій та незастосування будь-якого впливу на засудженого та свідків підтверджувалося в судовому засіданні працівниками міліції та понятими.
Проведення дільничим інспектором огляду місця події на момент виявлення протиправних дій узгоджується з вимогами кримінально-процесуального закону та законами України щодо легітимності його проведення під час здійснення заходів, як органу дізнання.
З огляду на викладене, недопустимість зібраних доказів у справі виключається.
У зв'язку з правильним встановленням допустимості та достатності доказів у справі суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до правильного висновку щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_2 саме за частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 309 та частиною 1 статті 311 КК України.
Під час перегляду справи апеляційним судом, перевіривши доводи апеляції захисника засудженого, наведено змістовні доводи на підтвердження його висновку про залишення його апеляції без задоволення, а його ухвала відповідає вимогам статті 377 КПК України 1960 року.
Що стосується кількості виявлених шприців на місці огляду, то їх кількість не впливає на об'єм обвинувачення засудженого, а навпаки підтверджує придбання наркотичних засобів та їх вживання. Тоді як, наявність ковпачку з ангідридом оцтової кислоти вказувалося засудженим на підтвердження виготовлення наркотичного засобу з придбаних інгредієнтів, що виявлений та вилучений під час огляду місця події.
Вирішення та виконання заявлених захисником клопотань щодо допиту доньки свідка ОСОБА_3 та витребування характеризуючих матеріалів щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не впливає на правильність застосування кримінального закону та не підтверджує будь-яких нових обставин, що встановлені судами. При тому, що витребування характеризуючих даних свідків захисником у судовому засіданні не заявлялося.
Відтак, касаційна скарга захисника засудженого не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та розділом 11 пунктом 15 Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів
у х в а л и л а :
вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2013 року щодо засудженого ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 - без задоволення.
С у д д і: М.М.Лагнюк С.І. Кравченко А.В. Суржок