Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Марчук Н.О.,

суддів: Зубара В.В., Романець Л.А.,

розглянувши в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця м. Луганська, який проживає

за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями, постановленими щодо нього через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості, просить їх змінити, пом'якшивши призначене йому покарання. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, при призначенні йому покарання в достатній мірі не врахував усіх обставин, що пом'якшують покарання, та даних про його особу, які дають підстави пом'якшити призначене йому покарання.

Вироком Слов'яносербського районного суду Луганської області від 07 червня 2013 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 27 серпня 2013 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 16 листопада 2012 року,проникнувши до помешкання ОСОБА_2 в АДРЕСА_2, погрожуючи застосувати насильство. Небезпечного для життя та здоров'я, вчинив на останню напад та заволодів її грошима в сумі 25 грн.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання засудженим порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, вивчивши надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 187 КК України в касаційному порядку засудженим не оспорюються.

Щодо доводів касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про суворість призначеного йому покарання, то вони є необґрунтованими.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 187 КК України, суд першої інстанції, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та наявність обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку, а також дані про його особу, зокрема, його відношення до вчиненого, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога, за місцем проживання характеризується посередньо.

Таким чином, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_1 покарання, дотримався вимог статей 65 - 67 КК України.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ч. 2 ст. 419 КПК України.

На думку колегії суддів, призначене судом першої інстанції засудженому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на певний строк є справедливим, підстав для зміни судових рішень через його суворість та пом'якшення призначеного покарання, як про це просить засуджений у касаційній скарзі, не вбачається.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України підстав для задоволення касаційної скарги немає та вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити засудженому ОСОБА_1 в відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вирок Слов'яносербського районного суду Луганської області від 07 червня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Луганської області від 27 серпня 2013 року щодо нього.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.