Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О., суддів: Крещенка А.М., Пузиревського Є.Б., за участю прокурора Сорокіної О.А., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 12 червня 2012 року.

Вказаною постановою

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що судимості не має,

який обвинувачувався у вчиненні на протязі травня - червня 2010 року злочинів, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 213 КК України, на підставі ст. 1 п. "в", "г" Закону України від 8 липня 2011 року "Про амністію у 2011 році" (3680-17) звільнено від кримінальної відповідальності, а справу закрито.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 червня 2012 року вказана постанова місцевого суду залишена без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати судові рішення щодо нього та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на заперечення доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до Закону України від 8 липня 2011 року "Про амністію у 2011 році" (3680-17) питання про застосування амністії суд вирішує, в тому числі, за ініціативою обвинуваченого, підсудного, їх захисників.

Згідно ст.9 вищезазначеного Закону застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений заперечує проти цього. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи судом першої інстанції, 12 березня 2012 року захисник ОСОБА_6 ініціював питання про застосування до ОСОБА_5 амністії, а останній погодився з цим, надавши суду заяву.

Суд першої інстанції, відповідно до вимог закону "Про амністію у 2011 році" (3680-17) , дослідивши підстави, з якими Закон пов'язує застосування амністії, обґрунтовано звільнив ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закрив справу щодо нього.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу щодо ОСОБА_5 дотримався вимог ст. 377 КПК України, належним чином проаналізував доводи поданої на постанову місцевого суду апеляції ОСОБА_5, яка за своїм змістом аналогічна доводам касаційної скарги, дав на них відповідь і обґрунтовано залишив постанову суду першої інстанції без зміни.

Визнання вини, у пред'явлених органами досудового слідства злочинах, відповідно до закону "Про амністію у 2011 році" (3680-17) , не є обов'язковою підставою для застосування амністії.

Зважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанцій істотних порушень кримінально-процесуального закону, при вирішенні питання про застосування амністії до ОСОБА_5, не допустили і такі не зазначені у касаційній скарзі, то підстав для скасування судових рішень, як про це порушує питання ОСОБА_5, немає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 12 червня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.