Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О., суддів Крещенка А.М., Пузиревського Є.Б., за участю прокурора Сорокіної О.А., розглянула в судовому засіданні у м. Києві 24 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою з доповненнями потерпілої ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2013 року щодо ОСОБА_6

Вказаним вироком

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз - вироком Київського районного суду м. Полтави від

29 вересня 2011 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, до призначеного покарання приєднано покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2011 року та шляхом їх часткового складання остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 15888,87 грн. матеріальної шкоди та 5000,00 грн. моральної шкоди, а всього 18888,87 грн.

По справі вирішена доля речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим та засуджений за те, що 23 квітня 2010 року, близько першої години ночі, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, повторно, проник до будинку АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_5, чим завдав останній матеріальну шкоду на суму 15888,87 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2013 року зазначений вирок залишено без зміни.

За змістом касаційної скарги з доповненнями потерпіла ОСОБА_5 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на нове розслідування через допущені органами досудового слідства та судами, на її думку, істотні порушення кримінально-процесуального закону. Зазначає, що не всі, винуваті у вчиненні злочину особи, притягнуті до кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на заперечення доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

Із матеріалів справи вбачається, що обвинувачення у вчиненні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_5 пред'явлено ОСОБА_6, який судом визнаний винуватим та засуджений за ч.3 ст. 185 КК України.

Доводи потерпілої про те, що не всі причетні до крадіжки особи притягнуті до кримінальної відповідальності є неспроможними, оскільки для перевірки цих доводів суд 19 вересня 2012 року за клопотанням потерпілої направив справу прокурору для додаткового розслідування, за результатами якого 14 листопада 2012 року слідчим прийнято постанову про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_7 за ст. 185 КК України, за фактом крадіжки майна ОСОБА_5 та пред'явлено обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні даної крадіжки.

Зазначена постанова слідчого оскаржена не була, набрала законної сили і є обов'язковою до виконання.

Крім того, сам засуджений ОСОБА_6, як в період досудового так і судового слідства, вину у крадіжці майна ОСОБА_5 визнав, пояснивши, що злочин вчинив самостійно.

Суд всебічно, повно і об'єктивно розглянув всі обставини справи. Дав належну оцінку доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину проти власності ОСОБА_5

Враховуючи, що при розгляді справи за фактом крадіжки майна ОСОБА_5 суд першої інстанції дотримав вимоги кримінально-процесуального закону, то підстав для скасування вироку суду немає.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу щодо ОСОБА_6 дотримався вимог ст. 377 КПК України, належним чином проаналізував доводи поданих на вирок місцевого суду апеляції прокурора та апеляції потерпілої ОСОБА_5, яка за своїм змістом аналогічна доводам касаційної скарги, дав на них відповідь і обґрунтовано залишив вирок суду першої інстанції без зміни.

Покарання засудженому призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Отже, при перевірці справи в касаційному порядку, не виявлено будь-яких, передбачених ст. 398 КПК України підстав для скасування судових рішень щодо засудженого ОСОБА_6, а тому й підстав для задоволення касаційної скарги потерпілої немає.

Керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394 - 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Вирок Київського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2013 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 - без задоволення.