Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кульбаби В.М,

суддів Орлової С.О., Бех М.О.

розглянула 23 грудня 2013 року в судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року щодо нього,

Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2013 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, судимого, востаннє, 04 червня 2004 року за ч. 1 ст. 115, ч. 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 70, 71 КК України на 9 років позбавлення волі.

Звільненого 25 травня 2012 року за відбуттям строку покарання, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та призначено покарання за ч. 3 ст. 187 КК України 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.

За вироком суду ОСОБА_1 25 листопада 2012 року о 03 год. 00 хвл. проник у будинок ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 м. Новомосковська, напав на потерпілу, наніс не менше дев'яти ударів кулаками по різним частинам тіла. Вимагав, щоб остання повідомила про місце зберігання грошей та персональний код пенсійної кредитної картки. Спричинив потерпілій тілесні ушкодження легкого та середнього ступенів тяжкості. Після отримання інформації ОСОБА_1 заволодів майном потерпілої в будинку, зняв кошти з банківського рахунку, чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 6 226 грн. 80 коп.

Ухвалою Апеляційного суду від 22 жовтня 2013 року вирок міськрайонного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ставить питання про зміну вироку та ухвали суду в частині призначеного покарання у зв'язку із суворістю, просить його пом'якшити. Стверджує, судом не враховано всіх обставин, які дають підстави пом'якшити покарання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання скаржником порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 не оспорює висновки суду щодо доведеності його вини за ч. 3 ст. 187 КК України.

Необґрунтованими є доводи касаційної скарги засудженого про суворість призначеного покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції закону, з урахуванням ступеню тяжкості злочину, даних про особу засудженого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

ОСОБА_1 призначено покарання в розмірі санкції ч. 3 ст. 187 КК України, при цьому враховано ступінь тяжкості злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, негативних даних про особу винного, котрий неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має непогашену судимість, за місцем проживання характеризується негативно, після відбування покарання повторно скоїв умисний корисливий злочин, обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку, рецидив злочину.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що підстав для пом'якшення покарання, про що ставиться питання у касаційній скарзі - немає.

Призначене засудженому покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк 11 років відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, буде достатнім для його виправлення, та запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає доводи скарги засудженого безпідставними, а касаційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Як убачається зі змісту ухвали, суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляційної скарги засудженого, дав на неї відповіді і своє рішення належним чином вмотивував.

Вважати призначене засудженому покарання несправедливим внаслідок його суворості, як того вимагає ст. 414 КПК України підстав у касаційного суду немає.

Ухвала Апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України слід відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_1.