Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Матюшевої О.В.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 19 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 21 травня 2013 року.

Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2013 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

визнано не винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і по суду виправданим у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_1 обвинувачував ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, посилаючись на те, що 6 серпня 2012 року він о 21 годині косив траву біля свого будинку в АДРЕСА_1, що не сподобалось його сусіду ОСОБА_2, із-за чого між ними виникла словесна сварка. Далі ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, почав кидати у нього камінням, одним з яких влучив йому в ділянку правого ребра, спричинивши легке тілесне ушкодження, що підтверджується актом судово-медичного дослідження.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21 травня 2013 року вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2013 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою судового слідства, а також істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає рішення судів першої та апеляційної інстанції належним чином не вмотивованими.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України до компетенції касаційного суду не входить перевірка наявності обставин, зазначених у статтях 368 і 369 КПК України, а саме однобічності або неповноти досудового слідства чи судового розгляду та невідповідності висновків викладених у вироку суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

За змістом ст. 67 КПК України оцінка доказів є виключно компетенцією суду, який постановив вирок. Колегія суддів установила, що суд першої інстанції дотримався вимог цієї норми закону.

За таких обставин, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи у касаційному порядку перегляду не підлягають.

Оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь, то суди першої та апеляційної інстанції прийняли законні і обґрунтовані рішення про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за встановлених судом фактичних обставин справи.

Як убачається з матеріалів справи, рішення суду про виправдання ОСОБА_2 є правильним. Вирок відповідає вимогам ст. 323 КПК України, оскільки в його основу покладено належні й допустимі докази, досліджені в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Свої висновки щодо досліджених доказів та їх оцінки суд належним чином мотивував. З цими висновками погоджується й колегія суддів, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Апеляційний суд, розглянувши апеляцію потерпілого, не допустив порушень закону і прийняв правильне рішення про залишення виправдувального вироку без зміни. Ухвала апеляційного суду належним чином мотивована та відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Під час перевірки матеріалів справи встановлено, що суди першої та апеляційної інстанції істотних порушень кримінального та кримінально-процесуального закону, які б тягнули безумовне скасування постановлених щодо ОСОБА_2 судових рішень, не допустили.

Оскільки передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 відсутні, колегія суддів вважає, що в задоволенні касаційної скарги потерпілого має бути відмовлено.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ Перехідні положення КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів

касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 21 травня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.