Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Бех М.О., Бех М.О., суддів - Орлової С.О., Квасневської Н.Д., Квасневської Н.Д., Орлової С.О., при секретарі судового засідання - Гладкіх Л.М., з участю прокурора - Деруна А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2013 року та ухвалу колегії суддів Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 04 липня 2013 року, -

Вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2013 року

ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,-

засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

По справі вирішено питання судових витрат та речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що 28 січня 2013 року, близько 19 години 30 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_5, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, наніс останній кулаком правої руки два удари в область грудної клітини, один удар кулаком лівої руки в область лоба, два удари коліном правої ноги в область поясниці. Продовжуючи свої дії, близько 19 години 40 хвилин, ОСОБА_4 металевою кочергою, призначену для мішання золи в домашній печі, наніс ОСОБА_5 один удар в область лівого передпліччя, а після того як ОСОБА_5 вибігла із будинку на подвір'я, ОСОБА_4, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5, побіг за останньою і, догнавши її на подвір'ї будинку, наніс зазначеною кочергою 3 удари в область ніг, а коли потерпіла впала на спину ОСОБА_4 наніс їй в область верхньої частини голови два удари вказаною кочергою і один удар в область правого передпліччя. У результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 були заподіяні умисні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Ухвалою колегії суддів Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 04 липня 2013 року, за апеляцією обвинуваченого, вирок місцевого суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неправильну кваліфікацію його дій, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, просить судові рішення скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування скарги вказує на неправильне застосування кримінального закону, оскільки його дії були викликані протиправною поведінкою потерпілої, тобто, на його думку, вчинені в стані сильного душевного хвилювання та містять склад злочину, передбаченого ст. 123 КК України. Зазначає, що матеріальну шкоду потерпілій відшкодував в повному обсязі, в зв'язку з чим ОСОБА_5 не має до нього претензій.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення потерпілої на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 438 КПК України, до компетенції касаційного суду не відноситься перевірка обставин, зазначених у ст. 410, 411 КПК України, щодо неповноти судового слідства та невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, які оскаржуються засудженим.

Разом з тим, при перевірці судових рішень, обставин, які б давали підстави для сумнівів у законності та обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість засудженого у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, не встановлено.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції, ОСОБА_4 погодившись з розглядом справи в порядку ч.3 ст. 349 КПК України та недослідженням доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та дав показання щодо обставин заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5

Вирок суду першої інстанції постановлений з урахуванням вимог ст. 370, 374 КПК України. Крім іншого, в ньому належним чином наведено формулювання обвинувачення ОСОБА_4, визнане судом доведеним за ч. 1 ст. 121 КК України, надано оцінку його показанням, на яких ґрунтується висновок суду про винність засудженого ОСОБА_4

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для призначення нового розгляду справи в суді першої інстанції для з'ясування обставин вчинення засудженим злочину в стані сильного душевного хвилювання, як про це зазначається в касаційній скарзі.

Перевіряючи касаційну скаргу засудженого щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, колегія суддів вважає, що в цій частині її також визнати обґрунтованою не можна.

У відповідності до ст. 65 КК України, при призначенні покарання, суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з вироку, суд дотримався цих вимог закону і належним чином мотивував своє рішення та в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який в силу ст. 89 КК України не судимий, є пенсіонером, задовільно характеризується за місцем проживання, пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття, а також обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Доводи засудженого про, безпідставне на його думку, неврахування судом пом'якшуючої покарання обставини - вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілої, виходячи із встановлених судом обставин, визнати обґрунтованими не можна.

Крім того, доводи касаційної скарги про відсутність претензій з боку потерпілої в зв'язку з відшкодуванням шкоди в повному обсязі, суперечать матеріалами справи.

Як вбачається із заперечень на касаційну скаргу засудженого, потерпіла ОСОБА_5 вказує на м'якість призначеного покарання та заперечує надання їй матеріальної допомоги з боку ОСОБА_4.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції вважає призначене ОСОБА_4 покарання, в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, таким, яке за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Апеляційний розгляд справи за апеляцією засудженого проведено відповідно до положень процесуального закону, а ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, - касаційна скарга має бути залишена без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 436, 438 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2013 року та ухвалу колегії суддів Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 04 липня 2013 року щодо ОСОБА_4 - залишити без змін.

Ухвала колегії суддів касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.