Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й., суддів Мороза М.А., Дембовського С.Г.,при секретарі Зінорук В.В. розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012010160000027, за касаційною скаргою прокурора Вінницької області, на вирок Апеляційного суду Вінницької області від 3 червня 2013 року щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Калинівки Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_1, якого визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора Парусова А.М.

у касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий апеляційний розгляд, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Зокрема, судом не мотивовано рішення в частині залишення без задоволення апеляції представника потерпілої про призначення ОСОБА_5 покарання у виді реального позбавлення волі. В порушення вимог ст.ст. 75, 77 КК України, судом безпідставно звільнено ОСОБА_5 від відбування основного та додаткового покарання. Крім того, поза увагою залишено заподіяння внаслідок порушення Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) неповнолітньому ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, тоді як вказані дії не є кримінально караними.

На касаційну скаргу прокурора від засудженого ОСОБА_5 надійшло заперечення, в якому він просить вирок суду апеляційної інстанції залишити без зміни.

Вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2013 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 3 роки.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 матеріальні збитки в сумі 10 000 гривень і моральні збитки в сумі 60 000 гривень, за надання юридичної допомоги потерпілій 4 000 гривень.

Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 3 червня 2013 року вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2013 року скасовано, визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати усіма видами транспортних засобів на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 3 роки. На підставі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покладено обов'язки, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в цей орган.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 близько 17 години 20 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ 2112, номерний знак НОМЕР_1, виїжджаючи з прилеглої території на проїзну частину дороги по вул. Дзержинського

м. Калинівка біля ДНЗ №4, в порушення п. 10.1 та п.10.2 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , допустив зіткнення з мопедом "АLPHA ZS 50 F", внаслідок чого водій останнього ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер, а неповнолітній пасажир ОСОБА_6 отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину, а також правильність кваліфікації його дій учасниками процесу не оспорюється.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначаючи покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Вирішуючи питання про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд також повинен враховувати тяжкість вчиненого злочину, особу винного та дотримуватися загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_5 суд апеляційної інстанції вказаних вимог закону в повній мірі не дотримався.

Призначаючи покарання та приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, суд належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, та конкретні обставини справи, зокрема те, що порушення ним вимог Правил дорожнього руху України при керуванні транспортним засобом потягло за собою тяжкі наслідки у виді смерті потерпілого.

Крім того, звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за ст. 75 КК України, не допускається, що вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Під час розгляду справи в апеляційному суді не було належним чином дано оцінку доводам апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 щодо відшкодування збитків потерпілій ОСОБА_7 та призначення засудженому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі.

Поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що у вироку суду, вказано про заподіяння неповнолітньому ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, внаслідок порушення Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) ОСОБА_5, тоді як згідно диспозиції ст. 286 КК України такі дії не є кримінально караними.

За таких обставин колегія суддів вважає, що викладені в касаційній скарзі доводи прокурора про те, що призначене ОСОБА_5 покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого є обґрунтованими, а тому вирок апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду справи суду слід повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для правильного рішення справи. У випадку доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину слід призначити йому покарання, яке б відповідало вимогам ст. 65 КК України.

Разом із тим, якщо за результатами цього розгляду обсяг пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення не зміниться, не будуть встановлені інші обставини, які можуть вплинути на висновки суду щодо покарання, то призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 434- 436 КПК України, -

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Вінницької області від 3 червня 2013 року ухвалений щодо вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2013 року по справі за обвинуваченням ОСОБА_5 - скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.