Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О., суддів Крещенка А.М., Пузиревського Є.Б., за участю прокурора Гошовської Ю.М., розглянула в судовому засіданні у м. Києві 17 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Волинської області на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 19 квітня 2013 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Вказаним вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

засуджено за:

ч. 1 ст. 307 КК України на 4 роки позбавлення волі;

ч. 2 ст. 307 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, на 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2 - 4 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_5 - заставу - залишено до вступу вироку в законну силу, предмет якої в сумі 20000 грн. після вступу вироку в законну силу постановлено повернути заставодавцю - ОСОБА_9

В строк відбуття покарання ОСОБА_5 зараховано строк перебування під вартою з 27 січня 2012 року по 02 лютого 2012 року.

За ч. 2 ст. 307 КК України - по епізодах від 13 грудня 2011 року та 23 січня 2012 року ОСОБА_5 - виправдано за недоведеністю вини, на підставі ст. 327 КПК України.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, на 4 роки позбавлення волі.

За ч. 2 ст. 307 КК України - по епізоду від 13 грудня 2011 року ОСОБА_6 - виправдано за недоведеністю вини, на підставі ст. 327 КПК України.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2 - 4 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_6 - підписку про невиїзд - залишено до вступу вироку в законну силу.

В строк відбуття покарання ОСОБА_6 зараховано строк перебування під вартою з 26 січня 2012 року по 13 серпня 2012 року.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше судимого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 квітня 2011 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2 - 4 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_7 - підписку про невиїзд - залишено до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2 - 4 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_8 - підписку про невиїзд - залишено до вступу вироку в законну силу.

Вирішено питання судових витрат, долю арештованого майна та речових доказів по справі.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 19 квітня 2013 року зазначений вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винними і засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

Так, ОСОБА_5 у невстановлені досудовим слідством день, час, місці та у невстановленої особи незаконно придбав з метою подальшого збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою в перерахунку на амфетамін - основу 0,0068 г., яку, зберігаючи при собі, 23 вересня 2011 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, переніс у двір будинку № 19 по вул. Конякіна у м. Луцьку, де незаконно збув ОСОБА_10 за грошову винагороду у сумі 150 грн.

Він же, повторно, у невстановлені досудовим слідством день, час, місці та у невстановленої особи незаконно придбав, з метою подальшого збуту, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 2,26 г., який, зберігаючи при собі, 06 грудня 2011 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, переніс до міжсходинкової площадки під'їзду будинку № 19 по вул. Конякіна у м. Луцьку, де незаконно збув ОСОБА_10 за грошову винагороду у сумі 100 грн.

ОСОБА_7 14 січня 2012 року в обідню пору доби, перебуваючи в приміщенні Луцького національного технічного університету, що за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська, 75, з метою подальшого збуту, незаконно придбав у невстановленої досудовим слідством особи за грошові кошти в сумі 80 грн., два поліетиленові пакетики із наркотичною речовиною - канабісом, які зберігаючи при собі, на громадському транспорті перевіз до місця свого тимчасового проживання, де продовжував зберігати.

ОСОБА_5, повторно, 25 січня 2012 року близько 16.00 год., перебуваючи в під'їзді будинку № 42 по вул. Соборності м. Луцька, незаконно придбав у ОСОБА_7, який збув попередньо придбану ним 14.01.2012 року наркотичну речовину, отримавши від ОСОБА_5 грошову винагороду в сумі 80 грн. Придбаний у ОСОБА_7 наркотичний засіб ОСОБА_5 переніс до автомобіля марки "Honda Accord", в подальшому перевіз до магазину "Софт Лайн", що по пр.Соборності, 36 м.Луцька, де близько 17.00 год., перебуваючи в салоні вищевказаного автомобіля, незаконно збув гр. ОСОБА_10 за винагороду в сумі 100 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 1,67 г.

ОСОБА_6, у невстановлений досудовим слідством день, час та місці, при невстановлених обставинах, незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 0,63 г., який, зберігаючи при собі в предметах свого одягу, 23 січня 2012 року, близько 21.00 год., переніс у двір будинку № 19 по вул. Конякіна, де незаконно його збув гр.ОСОБА_11 за грошову винагороду в сумі 100 грн.

Він же, повторно, 25 січня 2012 року, близько 22.00 год., перебуваючи в під'їзді невстановленого досудовим слідством будинку, що по вул. Воїнів Інтернаціоналістів м.Луцька, за попередньою змовою з ОСОБА_8 незаконно придбали у невстановленої досудовим слідством особи, за попередньо отримані від ОСОБА_11 300 грн., два поліетиленові пакетики із психотропною речовиною, обіг якої обмежено - метамфетамін. Після чого, ОСОБА_8, зберігаючи їх при собі, переніс на міжсходинкову площадку, де частину придбаної речовини вжили та, перебуваючи у стані, викликаному вживанням психотропних засобів, домовилися про збут іншої частини. Того ж дня, ОСОБА_6 близько 23.00 год., неподалік піцерії "Санремо", що по вул. Кравчука м. Луцька, збув, за попередньо отримані кошти в сумі 300 грн., частину придбаної психотропної речовини масою 0,0694 г. гр. ОСОБА_11

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості, порушує питання про скасування зазначених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 безпідставно виправдані за епізодом від 13.12.2011 року та останній за епізодом від 23.01.2012 року, що потягло за собою неправильне застосування кримінального закону. Крім того, вказує, на порушення апеляційним судом ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості засуджених у вчиненні злочинів, за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, є законним та обґрунтованим.

Доводи прокурора про безпідставне виправдання засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за зазначеними у касаційній скарзі епізодами, на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно розглянув всі обставини справи, оцінив докази в їх сукупності, та, з наведенням ґрунтовних мотивів, дійшов до правильного висновку про недоведеність їх участі у вчиненні зазначених злочинів. Такий висновок суду є об'єктивним та таким, що узгоджується з положеннями ст. 62 Конституції України, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, доводи, аналогічні доводам касаційної скарги, щодо засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перевірялися судом апеляційної інстанції та були визнані безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі, і вважати його необгрунтованим чи сумнівним підстав немає. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Що стосується доводів прокурора про м'якість призначеного засудженим покарання то, на думку колегії суддів, вони є безпідставними.

У відповідності до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Згідно з вимогами ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, при призначенні покарання засудженим, врахував тяжкість вчинених кожним із них злочинів, особу кожного із засуджених, які, крім ОСОБА_7, раніше не судимі, а останній судимий за злочин середньої тяжкості, обставини, які пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, їх задовільні характеристики, молодий вік, а також відсутність негативних наслідків від вчинених злочинів, оскільки вони були вчинені під контролем працівників міліції.

З врахуванням зазначених обставин суд обґрунтовано, хоча і не навів у вироку мотивів застосування до засуджених положень ст. 69 КК України, призначив кожному із засуджених покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 307 КК України, та правильно дійшов висновку про можливість виправлення кожного із них без відбування призначеного покарання, але в умовах контролю за їх поведінкою зі сторони кримінально-виконавчої інспекції.

Отже, при перевірці справи в касаційному порядку, не виявлено будь-яких, передбачених ст. 398 КПК України підстав для скасування судових рішень щодо засуджених, а тому й підстав для задоволення касаційної скарги прокурора немає.

Керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394 - 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 19 квітня 2013 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 залишити без зміни, касаційну скаргу першого заступника прокурора Волинської області - без задоволення.