Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П., Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2012р. по справі № 2а-10107/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "ХАРТРОН"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ХАРТРОН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення №0000151504 від 20 червня 2012р. та №0000161504 від 20 червня 2012р., що пред'явлені на підставі акту "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "ХАРТРОН", код за ЄДРПОУ 14313062 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2012 року" №943/15-407/14313062 від 05.06.2012р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки №943/15-407/14313062 від 05.06.2012 року, на підставі яких були прийняті спірні податкові -повідомлення рішення, вважає їх незаконними і необґрунтованими. При цьому, позивач посилається на те, що податкова накладна №1 від 21.02.2012 року від ДП «МКК «Космотрас», яка виключена податковим органом з податкового кредиту лютого, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що свідчить про те, що у неї немає помилок, згідно яких вона може бути визнана такою, яка заповнена з порушенням Порядку заповнення податкової накладної. Позивач вважає, що навіть порушення порядку заповнення податкової накладної, яка зареєстрована Єдиному реєстрі податкових накладних, не може бути визнано таким, що не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач також зазначив, що при складанні декларації з ПДВ за лютий 2012 року по контрагенту ДП «МКК «Космотрас» була виявлена помилка в тексті платіжного доручення від 21.02.2012 року №195, а саме в призначенні платежу, у зв'язку з чим в березні 2012 року було здійснено коригування даної помилки і складена нова податкова накладна №1 від 30.03.2012 року з правильним призначенням платежу. Про зміну призначення платежу було повідомлено ПАТ КБ «Південкомбанк»та ДП «МКК «Космотрас». Позивач вважає, що оскільки діючим законодавством не встановлено механізм виправлення зміни номеру договору, це коригування і нова податкова накладна були правомірно зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних у березні 2012р., а у бухгалтерському обліку сума ПДВ пройшла як податковий кредит, так і податкове зобов'язання по податку на додану вартість. Позивач також вважає, що по взаємовідносинам з контрагентом Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України, в податковій накладній № 2414 від 27.12.2011р., яку податковим органом також виключено з податкового кредиту, постачальник в гр. 7 «Кількість» має право, як наукове підприємство, зазначити «послуга» або «роботи», а тому виключення відповідачем суми ПДВ з податкового кредиту лютого є необґрунтованим. Таким чином, позивач вважає, що спірні податкові повідомлення -рішення є незаконними, необ'єктивними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, при цьому посилався на те, що під час проведення перевірки позивача встановлені наступні порушення: на порушення п. 50.1, п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України ПАТ «ХАРТРОН» занижено податковий кредит за березень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 101450,00 грн.; на порушення п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ПАТ «ХАРТРОН» завищено податковий кредит за березень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 101450,00 грн.; на порушення п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України ПАТ «ХАРТРОН» завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2012 року на суму 83177,00 грн.; на порушення п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України ПАТ «ХАРТРОН» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за березень 2012 року на суму 26512,00 грн. Представник відповідача зазначив, що вказані висновки податковим органом зроблені з урахуванням висновків попередніх перевірок, якими ПАТ «ХАРТРОН»було зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) на суму 69719,00 грн. та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.20.2) на суму 109689,00 грн. При цьому, інші порушення, зазначені в акті перевірки, не призвели до збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість або до зменшення бюджетного відшкодування, від'ємного значення ПДВ. Таким чином, податковий орган вважає, що спірні податкові повідомлення -рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "ХАРТРОН" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: норми Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПАТ «ХАРТРОН» зареєстровано з 20.12.1991 року, є платником податку на додану вартість, код ЄДРПОУ 14313062, та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Відповідно до наказу від 10.05.2012 року №402 та направлення №403 від 10.05.2012 року фахівцем Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ХАРТРОН», код ЄДРПОУ 14313062, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2012 року, за результатами якої складено акт №943/15-407/14313062 від 05.06.2012 року з відповідними додатками (а.с. 9-82 том 1).

Згідно висновків акту перевірки №943/15-407/14313062 від 05.06.2012 року встановлені наступні порушення позивачем: на порушення п. 50.1, п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України ПАТ «ХАРТРОН» занижено податковий кредит за березень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 101450,00 грн.; на порушення п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ПАТ «ХАРТРОН» завищено податковий кредит за березень 2012 року на суму ПДВ у розмірі 101450,00 грн.; на порушення п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України ПАТ «ХАРТРОН» завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2012 року на суму 83177,00 грн.; на порушення п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України ПАТ «ХАРТРОН» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за березень 2012 року на суму 26512,00 грн.

Не погодившись з вказаними висновками акту перевірки позивач надав до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби свої заперечення №12/71 від 08.06.2012 року (а.с. 83 том 1), на які отримав відповідь листом від 15.06.2012 року №5472/10/15-414, якою висновки акту визнано правомірними та такими, що не підлягають перегляду (а.с. 84-88 том 1).

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем 20.06.2012 року були прийняті податкові повідомлення -рішення №0000151504, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року у розмірі 26512,00 грн., №0000161504, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2012 року у розмірі 83177,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 41588,50 грн. (а.с. 7-8 том 1).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями -рішеннями позивач оскаржив їх до Державної податкової служби у Харківській області, подавши скаргу №11/228 від 27.06.2012 року (а.с. 89-90 том 1), на яку отримав рішення про результати розгляду скарги №4268/10/10.2-17 від 23.08.2012 року (а.с. 91-93 том 1), яким спірні податкові повідомлення -рішення залишенні без змін, а скаргу -без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки №943/15-407/14313062 від 05.06.2012 року, його висновки, що стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, зроблені з урахуванням висновків попередньої перевірки позивача (акт від 07.05.2012 року №686/15-407/14313062), в результаті якої ПАТ «ХАРТРОН» було зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.20.2) на суму 109689,00 грн. Підставою для висновків вказаних актів перевірок слугували обставини формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ДП «МКК «Космотрас» на суму ПДВ у розмірі 101450,00 грн. та по взаємовідносинам з Інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України на суму ПДВ у розмірі 8240,00 грн., по яким встановлено факт виписки податкових накладних з порушенням норм діючого законодавства.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач при винесенні податкових повідомлень -рішень №0000151504 та №0000161504 діяв всупереч вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, передбачено ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (1246-2010-п) , причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Отже, порушення порядку заповнення податкової накладної, яка зареєстрована Єдиному реєстрі податкових накладних, не може бути визнано таким, що не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту з урахуванням фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ДП «МКК «Космотрас» було укладено договір №13з/10-ц від 17.06.2010 року з додатками та додатковою угодою №2/1 від 01.02.2012 року (а.с. 155-160 том 1), предметом якого є виконання робіт та виготовлення продукції по темі «Дніпро».

Позивачем було здійснено передплату у загальному розмірі 608700,00 грн., у тому числі ПДВ - 101450,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.02.2012 року №195 на суму 608700,00 грн., призначення платежу: передплата згідно контракту № 02/12-01 від 01.02.2012р. на виконання робіт по темі «Дніпр-2012 №1»етап 1; та випискою з банківського рахунку (а.с. 146-147 том 1), у зв'язку з чим було виписано податкову накладну № 1 від 21.02.2012р., в якій зазначено номенклатура товарів/послуг продавця: проведення робіт та виготовлення продукції за темою «Дніпро-2012 №1»(етап 1), договір про виконання роботи № 02/12-01 від 01.02.2012р. (а.с. 150 том 1).

Податкова накладна № 1 від 21.02.2012р. включена до податкового кредиту лютого 2012 року та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2012 року, Реєстром виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с. 124-125, 129-131, 136-145, 150 том 1).

У зв'язку з виявленою помилкою в призначенні платежу в платіжному дорученні від 21.02.2012 року №195, ПАТ «ХАРТРОН» листом № 11/100 від 28.03.2012р. (вх. № 386 від 29.03.2012р.) повідомило відділення «Харківського РУ ПАО КБ «Південкомбанк» про зміну призначення платежу по платіжному дорученню від 21.02.2012р. № 195, а саме: «Передплата згідно д/с №2/1 від 01.02.2012р. до договору №13з/10-ц від 17.06.2010р. на виконання робіт по темі «Дніпро-2012 №1»етап 1 (а.с. 148 том 1). Листом № 12/410 від 29.03.2012р. ПАТ «ХАРТРОН» повідомило ДП «МКК «Космотрас» про зміну призначення платежу по платіжному дорученню від 21.02.2012р. № 195, а саме: «Передплата згідно д/с №2/1 від 01.02.2012р. до договору №13з/10-ц від 17.06.2010р. на виконання робіт по темі «Дніпро-2012 №1»етап 1 (а.с. 149 том 1).

Таким чином, ПАТ «ХАРТРОН» платіжним дорученням від 21.02.2012р. №195 на суму 608700,00 грн., у тому числі ПДВ - 101450,00 грн., було здійснено передплату по д/с №2/1 від 01.02.2012р. до договору №13з/10-ц від 17.06.2010р.

30.03.2012 року ДП «МКК «Космотрас» було здійснено коригування вищезазначеної помилки, а саме до податкової накладної № 1 від 21.02.2012р. сформовано розрахунок № 1 «Коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної» (а.с. 151 том 1) та виписано нову податкову накладну № 1 від 30.03.2012р. з номенклатурою товарів/послуг продавця: проведення робіт та виготовлення продукції за темою «Дніпро-2012 №1» (етап 1), д/с №2/1 від 01.02.2012р. до договору №13з/10-ц від 17.06.2010р. (а.с. 152 том 1), яка була включена до податкового кредиту березня 2012 року та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за березень 2012 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2012 року, Реєстром виданих та отриманих податкових накладних за березень 2012 року та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с. 94-96, 102-104, 110-123, 152 том 1).

В податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року (а.с. 94-98 том 1) позивачем згідно зі ст. 192 Податкового кодексу України було зменшено податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 101450,00 грн. згідно розрахунку коригування № 1 до податкової накладної № 1 від 21.02.2012р., виписаної ДП «МКК «Космотрас» та включеної ПАТ «ХАРТРОН» до податкового кредиту лютого 2012 року.

Таким чином, помилка в призначення платежу, що призвела до заповнення податкової накладної № 1 від 21.02.2012р. з невірною номенклатурою товарів/послуг продавця та видом цивільно-правового договору, була виправлена у березні 2012 року шляхом виписки податкової накладної № 1 від 30.03.2012р. (від ДП «МКК «Космотрас») та розрахунку № 1 "Коригування кількісних і вартісних показників" до податкової накладної № 1 від 21.02.2012 р. (від ДП «МКК «Космотрас»). При цьому, факт сплати податку по податковій накладній № 1 від 30.03.2012р. підтверджується платіжним дорученням від 21.02.2012р. №195 на суму 608700,00 грн., у тому числі ПДВ - 101450,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що доказів включення сум ПДВ по вищезазначеним податковим накладним у 2012 році, тобто подвійного включення сум ПДВ до податкового кредиту перевіркою не виявлено та відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, колегія суддів не приймає доводів апелянта про те, що ПАТ «ХАРТРОН» неправомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ДП «МКК «Космотрас».

Крім того, з викладених в акті перевірки посилань контролюючого органу вбачається, що претензій до права і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами зазначеного правочину, до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ, реальності господарської операції за цим правочином, відповідності правочину вимогам закону, відсутності у сторін зазначеного правочину наміру безпідставно одержати податкову вигоду податковий орган не має.

З матеріалів справи також вбачається, що Інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України виписано та надано позивачу податкову накладну № 2414 від 27.12.2011р. на суму 49440,00 грн., у т.ч. ПДВ 8240,00 грн. (а.с. 153 том 1), з номенклатурою постачання товарів/послуг продавця - «Виготовлення та поставка перетворювачів теплового потоку згідно р/ф. №37 від26.12.2011р. згідно п.5 додаткової угоди №2 від 11.11.2011р. договору №17з/10-ц від 17.06.2011р.», яка включена позивачем до податкового кредиту лютого 2012 року та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2012 року, Реєстром виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року (а.с. 124-125, 129-131, 136-145 том 1).

Перевіркою встановлено, що податкова накладна № 2414 від 27.12.2011р. виписана Інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України за договором №17з/10-ц від 17.06.2011р. з порушенням норм діючого законодавства, а саме: в графі "кількість" зазначено "послуга". При цьому договором №17з/10-ц від 17.06.2011р. та додатковою угодою №2 від 11.11.2011р. передбачено постачання продукції, а не надання послуг. Таким чином, вказана податкова накладна не відповідає предмету договору.

Колегія суддів із зазначеним твердженням податкового органу не погоджується, з огляду на наступне.

Як вбачається з податкової накладної № 2414 від 27.12.2011р. в графі «кількість (об'єм, обсяг)» зазначено «послуга», при цьому в номенклатурі постачання товарів/послуг продавця зазначено - «Виготовлення та поставка перетворювачів теплового потоку згідно р/ф. №37 від26.12.2011р. згідно п.5 додаткової угоди №2 від 11.11.2011р. договору №17з/10-ц від 17.06.2011р.». Інших порушень заповнення податкової накладної ані контролюючим органом, ані судом під час розгляду справи не встановлено.

Податкова накладна містить недолік в оформленні, який не робить накладну недійсною, а тому її може бути прийнято як належний та допустимий доказ.

Такий недолік в заповненні податкової накладної, одержаної від виконавця, не може бути підставою для висновку про неправомірність формування замовником складу податкового кредиту, оскільки матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та Інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України було укладено договір № 17з/10-ц від 17.06.2010 р. з додатками та додатковою угодою № 1/1 від 16.03.2011 р., предметом якого є виконання дослідно-конструкторських робіт по розробці, виготовленню та поставці науково-технічної продукції по темі «Дніпро»(а.с. 161-169 том 1).

Відповідно до умов зазначеного договору для кожного конкретного пуску номенклатура та кількість продукції визначаються додатковими угодами.

Так, відповідно до додаткової угоди №2 від 11.11.2011 року сторони прийшли до згоди щодо робіт за договором № 17з/10-ц від 17.06.2010р. Поставка здійснюється в обсязі зазначеному у замовленні вих. № 42006-п/345 від 12.10.2011р. Обсяг робіт складає 8шт. ПТП на суму 98880,00грн., у т.ч. ПДВ 20% 16480,00 грн.

Пунктом 3 додаткової угоди №2 від 11.11.2011 року до договору № 17з/10-ц від 17.06.2010р. передбачено, що ПАТ «ХАРТРОН» у десятиденний термін з дня підписання додаткової угоди згідно рахунку виконавця здійснює передоплату 50% вартості продукції визначеної п.1 цієї додаткової угоди.

За результатом виконаних робіт по додатковій угоді №2 від 11.11.2011 року до договору № 17з/10-ц від 17.06.2010р. ПАТ «ХАРТРОН» та Інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України було підписано акт здачі приймання робіт на загальну суму 98880,00грн., у т.ч. ПДВ 20% 16480,00 грн., зі змістом робіт: «виготовлення і поставка перетворювачів теплового потоку моделі ПТП-1Б.11.2.2.11.Д.00.1.56.00.0-5 -2 шт., ПТП-1Б.18.2.1.11.Д.00.1.56.00.0-20 - 6 шт. (а.с. 154 том 1). У зв'язку з чим, Інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України і було виписано податкову накладну № 2414 від 27.12.2011р. на суму 49440,00 грн., у т.ч. ПДВ 8240,00 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлене податковим органом порушення позивачем формування податкового кредиту по взаємовідносинам з Інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України лише з підстав неналежності зазначення «послуга» в графі «кількість (об'єм, обсяг)» податкової накладної слід визнати необґрунтованим.

Крім того, з викладених в акті перевірки доводів контролюючого органу вбачається, що претензій до права і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами зазначеного правочину, до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ, реальності господарської операції за цим правочином, відповідності правочину вимогам закону, відсутності у сторін зазначеного правочину наміру безпідставно одержати податкову вигоду податковий орган не має.

Отже, матеріалами справи підтверджено дотримання позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача про завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2012 року на суму 83177,00 грн., та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за березень 2012 року на суму 26512,00 грн.

Натомість, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що зменшення відповідачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року та суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2012 року, застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за податковими повідомленнями -рішеннями №0000151504 від 20 червня 2012р. та №0000161504 від 20 червня 2012р. не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухвалених відповідачем податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять .

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року по справі № 2а-10107/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2012р. по справі № 2а-10107/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.