Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого-судді Єлфімова О.В., суддів: за участю прокурора Сахна Р.І. Шибко Л.В., Парусова А.М.,

розглянула в судовому засіданні 17 грудня 2013 року в м. Києві матеріали справи за касаційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 13 березня 2013 року, якою скасовано постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 20 лютого 2013 року.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 20 лютого 2013 року скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено і скасовано постанову ст. ДІМ Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області старшого лейтенанта міліції від 17 листопада 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_7 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 129 КК України, а матеріали, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи, повернуто в Шевченківський РВ УМВС України в Чернівецькій області для проведення додаткової перевірки.

Апеляційний суд за апеляцією прокурора, скасував постанову місцевого суду та відмовив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у задоволенні їх скарги на вищезазначену постанову слідчого.

У касаційній скарзі заявники просять скасувати ухвалу апеляційного суду. Вказують на порушення судом ст. 236-2 КПК 1960 року, неповноту та однобічність досудового слідства та судового розгляду їх скарги.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст. 236-2 КПК 1960 року, розгляд скарги на постанову про відмову в порушенні справи має провадитися суддею місцевого суду, який у судовому засіданні повинен перевірити чи були виконані вимоги ст. 99 КПК 1960 року та, залежно від одержаних результатів, прийняти рішення про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи і повернення матеріалів для проведення додаткової перевірки або залишити скаргу без задоволення.

Саме цими нормами процесуального закону керувався суд першої інстанції під час перевірки матеріалів справи за скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. При цьому, суд дослідив матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи та прийняв відповідне рішення.

Разом з тим, апеляційний суд, зважаючи на передбачений ст. 382 КПК 1960 року особливий порядок та умови перевірки судових рішень по даній категорії справ, повинен з'ясувати, чи з додержанням вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув скаргу, й не повинен удаватися до перевірки тих питань, які знаходяться у компетенції місцевого суду.

Однак, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що матеріали дослідчої перевірки не містять даних, які б підтверджували обставини вчинення ОСОБА_7 будь-яких дій, що підтверджували умисел останньої на завдання шкоди життю чи здоров'ю сім'ї ОСОБА_6, а погрози фізичною розправою носили характер лише словесних висловлювань. Тобто, замість перевірки законності рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції вдався до оцінки зібраних у справі доказів, їх достатності й допустимості, що не є предметом судового розгляду на даній стадії провадження.

Як убачається, апеляційний суд, дійшовши висновку про незаконність постанови суду першої інстанції, окрім наведення мотивів на користь цього рішення, також проаналізував та оцінив дані, що слугували підставами до відмови в порушенні справи, й фактично прийняв рішення по суті. У даному випадку апеляційний суд ухвалив кінцеве рішення на основі оцінки тих матеріалів справи, які місцевим судом безпосередньо не перевірялися, у зв'язку з чим вийшов за межі наданих йому процесуальних повноважень.

За таких обставин колегія суддів визнає, що рішення апеляційного суду ухвалено з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, внаслідок чого, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді необхідно розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області 13 березня 2013 року, якою скасовано постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 20 лютого 2013 року скасувати, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи направити на новий апеляційний розгляд.