Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В., суддів: при секретарі Животова Г.О., Шибко Л.В., Петрика В.В.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100250000231, за обвинуваченням

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Музичі Києво - Святошинського району Київської області, який зареєстрований і проживає: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Парусова А.М.,

представника цивільного

позивача ПАТ "Укртелеком" Фаріона С.П.

Вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 30 травня 2013 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік; за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки.

На підстав ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Цим же вироком задоволено цивільний позов ПАТ "Укртелеком" до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди на суму 5 525 грн 10 коп. та моральної шкоди - 1 000 грн.

Судові витрати по справі - вартість оцінки матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок злочину в сумі 800 грн стягнено з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Укртелеком".

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18 липня 2013 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 30 травня 2013 року щодо ОСОБА_5

Заступник прокурора Київської області у касаційній скарзі ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону. Вказує, що в ухвалі апеляційного суду мотивація законності прийнятого рішення суперечить положенням ст. ст. 61, 399 КПК України.

Представником цивільного позивача було подано заперечення на касаційну скаргу прокурора, в якому він просить вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 30 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 липня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Згідно з вироком суду, 15 березня 2013 року о 2 годині 00 хвилин, ОСОБА_5, пішов у провулок Кам'яний, що в смт Рокитне Київської області, де таємно, за допомогою металевого дроту та щипців, зірвав два двожильних мідних телефонних кабелі марки ПРППМ 1х2.0.9 загальною довжиною 175 метрів кожен.

Він же, 16 березня 2013 року, о 2 годині 00 хвилин, повторно, на вул. Жовтневій, що в смт Рокитне, таємно зірвав двохпальний мідний кабель той же марки довжиною близько 40 метрів. Після чого, підійшовши до наступної електроопори, зірвав два двожильні мідні телефонні кабелі довжиною близько 40 метрів. Потім, підійшовши до буд. № 60 по вул. Жовтневій, знову зірвав один мідний двохпальний телефонний кабель довжиною близько 40 метрів. Цього ж дня, всі викрадені телефонні кабелі він продав.

Також, 17 березня 2013 року о 2 годині 00 хвилин, ОСОБА_5, на вул. Щорса, що в смт Рокитне, відірвав: від четвертої та шостої електроопори два двожильні мідні телефонні кабелі загальною довжиною близько 100 метрів кожен; від сьомої та восьмої електроопори два телефонні кабелі близько 52 метри кожен; від одинадцятої електроопори один телефонний кабель довжиною 50 метрів, які в подальшому продав.

Він же, 19 березня 2013 року о 2 годині 30 хвилин, на вул. Ніколаєва, повторно, таємно викрав з шостої по восьму електроопори два двохжильні мідні телефонні кабелі загальною довжиною 120 метрів, які в подальшому продав.

Таким чином, ОСОБА_5 викрав телефонних кабелів на загальну суму 1 332 грн 60 коп.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, думку представника цивільного позивача, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

У касаційній скарзі прокурор не оспорює висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_5 та кваліфікацію його дій за ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За змістом ч. 1 ст. 55, ч. 1 ст. 61 КПК України потерпілим та цивільним позивачем у кримінальному провадженні є юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.

Разом з тим, виходячи з системного аналізу зазначених положень, судам необхідно розмежовувати порядок дослідження фактичних обставин кримінального правопорушення, та перевірку відповідних доказів, які підтверджують заявлені позовні вимоги, зокрема щодо моральної шкоди, а також надання законом юридичній особі самої можливості заявити такий позов у кримінальному провадженні.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд посилаючись на те, що ОСОБА_5 у повному обсязі визнав цивільний позов, заявлений до нього ПАТ "Укртелеком", задовольнив його, як у частині матеріальної так і моральної шкоди.

Апеляційний суд, приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі ст. 399 КПК України не звернув увагу на те, що в апеляційній скарзі прокурором не оспорювались фактичні обставини кримінального правопорушення та розмір цивільного позову заявленого до ОСОБА_5, а у даному конкретному випадку, на підставі ст. ст. 55, 61 КПК України ставилось питання, про законність самої можливості стягнення моральної шкоди на користь юридичної особи у кримінальному провадженні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційний суд відмовляючи у відкритті апеляційного провадження не надав належної оцінки доводам скарги прокурора, а обмежився лише посиланням не ст. 394 КПК України, як на підставу для обґрунтування свого рішення.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого слід належним чином перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 липня 2013 року щодо ОСОБА_5 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.