Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 12 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2013 року.

Вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 13 квітня 2005 року Голованівським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково з місць позбавлення волі 3 грудня 2011 року на 1 рік 6 місяців 5 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначено ОСОБА_1 3 роки позбавлення волі.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку ОСОБА_1 28 липня 2012 року біля 14 год. 15 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон з сім картою спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 620 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2013 року вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурора порушується питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що суд першої інстанції не врахував всі обставини справи та дані, що характеризують особу засудженого.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

В касаційній скарзі прокурора порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка.

Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину і правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185 КК України, по справі не оскаржується.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, зокрема його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування збитків, посередню характеристику по місцю проживання, наявність не знятої та не погашеної судимості, скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, що визнано судом як обтяжуючу обставину, а тому дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого за умови ізоляції його від суспільства з призначенням покарання за новий злочин в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України з частковим приєднанням невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції прокурора і правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляції доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано. Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КК України.

Підстав для призначення засудженому більш суворого покарання колегія суддів не вбачає.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.