Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Вільгушинського М.Й.,
суддів: Чуйко О.Г., Наставного В.В.,
за участю прокурора Деруна А.І.,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 12 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 в його інтересах на вирок Апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2013 року.
Вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 липня 2012 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з виробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2013 року задоволено апеляцію прокурора, скасовано вирок місцевого суду в частині призначеної міри покарання та засуджено ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
По справі також засуджено ОСОБА_3, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 2 квітня 2010 року, за попередньою змовою з ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло ОСОБА_4 за наступних обставин.
02.04.2010 року приблизно о 13 год., маючи умисел на таємне викрадення майна з будинку ОСОБА_4, ОСОБА_1 протягом дня стежив за пересуванням останнього та приблизно о 20 год. повідомив ОСОБА_3, що потерпілий знаходиться в кафе "Мерінгато" по вул. Козицького у м. Вінниці, і що викриття ОСОБА_3 при вчиненні крадіжки неможливе.
ОСОБА_3, згідно раніше розробленого з ОСОБА_1 злочинного плану на таємне викрадення майна потерпілого, проник до житла останнього, але, оскільки потерпілий в цей час знаходився за місцем проживання, вчинив розбійний напад на ОСОБА_4, поєднаний із проникненням у житло, заволодівши його майном на загальну суму 36442 грн., а ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 частину коштів, якими ОСОБА_3 заволодів у будинку потерпілого.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок апеляційного суду та звільнити його з-під варти у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Вважає, що судом не враховано, що він розкаявся у вчиненому, на момент постановлення вироку апеляційним судом фактично відбув покарання призначене місцевим судом, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину. Крім того, зазначає що у розшук його було оголошено безпідставно та незаконно змінено запобіжний захід, оскільки повідомлення та виклики до суду направлялися за невірною адресою.
Захисник ОСОБА_2 просить скасувати вирок апеляційного суду за підстав, аналогічних викладеним у скарзі засудженого.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1, а також правильність кваліфікації його дій у касаційних скаргах не оспорюються.
Доводи скарг засудженого та його захисника в частині порушення права на захист ОСОБА_1 є слушними.
Згідно ч. 1 ст. 351 КПК України (1960) про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає прокурора, інших зазначених у статті 348 цього кодексу осіб, інтересів яких стосується апеляція, направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду. Протягом п'яти діб з часу поміщення оголошення зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Одночасно з врученням копії або з ознайомленням з апеляцією їм роз'яснюється право протягом п'яти діб з цього часу подати свої заперечення на апеляцію.
Як убачається із матеріалів справи, засудженому ОСОБА_1 під час проведення досудового слідства було обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ( т. 2 а.с. 259-260).
Як убачається з заяви засудженого на ім'я слідчого про зміну місця проживання з поважних причин, ОСОБА_1 була вказана нова адреса проживання, а саме: АДРЕСА_4. У зв'язку з даними обставинами слідчим було винесено нову постанову про застосування запобіжного заходу у виді підписка про невиїзд та відібрано письмове зобов'язання від ОСОБА_1 ( т. 3 а.с. 261-263).
У подальшому, після проголошення вироку, його копія, копія апеляції прокурора та виклики до суду апеляційної інстанції засудженому направлялись за адресами, що відрізняються від вказаної у підписці про невиїзд засудженого, а саме: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3 ( адреса, що вказана у підписці про невиїзд - АДРЕСА_4), що позбавило ОСОБА_1 права бути ознайомленим із апеляцією, подавати на неї свої заперечення, давати пояснення на підтвердження або спростування доводів прокурора, що є істотним порушенням прав засудженого, а також призвело до оголошення ОСОБА_1 у розшук та зміни йому запобіжного заходу на тримання під вартою.
При розгляді справи судом апеляційної інстанції засуджений та його захисник посилалися на порушення права на захист ОСОБА_1, незаконність розшуку та зміни йому запобіжного заходу.
Апеляційний суд, при розгляді справи, вказаним доводам ніякої оцінки не дав, не перевірив належним чином дану обставину. При цьому, скасовуючи вирок місцевого суду в частині застосування ст. 75 КК України, суд апеляційної інстанції послався на ту обставину, що не вбачає з боку ОСОБА_1 щиросердного каяття та критичного ставлення до вчиненого, бажання виправлення, оскільки засуджений систематично не з'являвся на виклики суду, правоохоронні органи були не в змозі виконати ухвалу суду про привід через відсутність ОСОБА_1 за місцями проживання, які він особисто повідомляв правоохоронним органам та суду, у зв'язку з чим був оголошений у розшук із зміною йому запобіжного заходу на тримання під вартою, оскільки така поведінка засудженого не дозволяла до певної міри прогнозувати поведінку та дії засудженого в майбутньому.
За таких обставин визнати вирок апеляційного суду законним та обґрунтованим не надається можливим, судове рішення підлягає скасуванню в зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
При новому апеляційному розгляді кримінальної справи, апеляційному суду необхідно усунути процесуальні порушення, належним чином перевірити доводи апеляції прокурора, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (1960), пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК України (4651-17)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
С у д д і : М.Й. Вільгушинський
О.Г. Чуйко
В.В. Наставний