Колегія суддів cудової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого-судді Єлфімова О.В., суддів: за участю прокурора Крещенка А.М., Сахна Р.І., Саленка І.В.,

розглянула в судовому засіданні 10 грудня 2013 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2013 року.

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 7 лютого 2013 року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України (2341-14) , такого що не має судимостей, засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2013 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 восени 2009 року, знаходячись у Чугуївському районі Харківської області, зірвав рослини дикорослого снодійного маку, тим самим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб макову солому у вологому стані.

В той же день, незаконно придбаний наркотичний засіб він, перевіз до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де в подальшому зберігав, без мети збуту.

Також, ОСОБА_6, в період з вересня 2009 року по січень 2010 року, з макової соломи, що незаконно в нього зберігалась, відомим йому способом, виготовляв для власного вживання особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильовиний, а перероблену макову солому продовжував незаконно зберігати з метою повторного виготовлення з неї наркотичного засобу.

11 січня 2010 року, о 13 годині 00 хвилин, за місцем проживання ОСОБА_6 та у його автомобілі працівники міліції вилучили 9 полімерних пакетів з особливо небезпечним наркотичним засобом маковою соломою в перерахунку на суху речовину 5 300 гр.

У касаційній скарзі з доповненнями до неї захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд. Посилається на неповноту досудового та судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку доказів по справі. Стверджує, що суд при розгляді апеляції захисника ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_6 ретельно не перевірив викладених доводів та не спростував їх, відповіді на них не дав, а прийняте рішення належним чином не мотивував, чим порушив вимоги ст. 377 КПК 1960 року.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 398 КПК 1960 року, до компетенції касаційного суду не відноситься перевірка обставин, зазначених у ст. ст. 368 - 369 КПК 1960 року щодо однобічності або неповноти досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, які оскаржуються захисником. У зв'язку з наведеним, доводи його касаційної скарги в цій частині у касаційному порядку перегляду не підлягають.

Разом із тим, виходячи із встановлених у справі фактичних обставин вчиненого засудженим ОСОБА_6 злочину, його злочинні дії судом вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення, зберігання та перевезення наркотичних засобів в особливо великих розмірах без мети збуту.

Відповідно до ст. 67 КПК 1960 року, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, який постановив вирок. Перевіркою матеріалів справи касаційним судом встановлено, що судом першої інстанції вимоги зазначеного закону повністю дотримані.

Суд першої інстанції повно перевірив всі зібрані на досудовому слідстві докази, у тому числі показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які були залучені в якості понятих та стали безпосередніми свідками факту вилучення наркотичних засобів у засудженого, протоколами очних ставок, огляду домоволодіння і автомобіля ОСОБА_6, висновками експерта та судово-наркологічної експертизи, дав їм об'єктивну оцінку з точки зору достовірності, допустимості та достатності.

Отже, твердження захисника про неповну перевірку судом доказів та неналежну їх оцінку є безпідставними.

Що стосується окремих недоліків та порушень норм кримінально-процесуального закону, допущених органами досудового слідства при провадженні у справі, на які також посилається у скарзі захисник, то вони були предметом ретельного дослідження судами першої і апеляційної інстанцій та визнані не істотними, оскільки не впливають на правильність оцінки доказів та суть прийнятого рішення щодо доведеності вини та правильності кваліфікації злочинних дій ОСОБА_6

Розглядаючи справу за апеляціями захисника ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_6 апеляційний суд на підставі детального вивчення матеріалів справи дійшов обґрунтованого висновку про правильне встановлення місцевим судом фактичних обставин справи, доведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій, а також вказав на докази, які спростовують доводи апеляцій.

Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та відповідає вимогам ст. 377 КПК 1960 року.

Щодо покарання призначеного ОСОБА_6, то воно обрано судом відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних щодо особи засудженого, а тому є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, то касаційна скарга захисника ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2013 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.