Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Франтовської Т.І. та Тельнікової І.Г.,

з участю прокурора Саленка І.В.,

секретаря Петрика В.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 5 грудня 2013 року кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012080170000024 від 28 листопада 2012 року, за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1, щодо якого застосовані примусові заходи медичного характеру, - ОСОБА_2 на ухвали Якимівського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2013 року та Апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2013 року.

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2013 року до

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, уродженця

с. Червоноармійське Якимівського

району Запорізької області, котрий

проживає по АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав,

застосовано примусові заходи медичного характеру шляхом госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом за результатами розгляду клопотання слідчого СВ Якимівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області Литвиненко А.С. про застосування примусових заходів медичного характеру щодо нього за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 289, частиною 1 статті 309 КК України.

Згідно з ухвалою, ОСОБА_1 1 листопада 2012 року в період часу з 8 години 20 хвилин по 8 годину 40 хвилин, перебуваючи поблизу будівлі Червоноармійської сільської ради по вул. Калініна, 13, в с. Червоноармійське Якимівського району Запорізької області, скориставшись тимчасовою відсутністю власника автомобіля ВАЗ 21012, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, а також тим, що вказаний автомобіль був не замкнений, ключі від нього знаходилися у зазначеному автомобілі, шляхом вільного доступу проник до нього та таємно незаконно заволодів автомобілем вартістю 46218 грн.

Крім того, 1 листопада 2012 року об 11 годині 00 хвилин під час проведення працівником Якимівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 в приміщенні Якимівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області, розташованого по вул. Пушкіна, 21, в смт Якимівка, особистого огляду ОСОБА_1 у зв'язку зі складанням щодо останнього протоколу про адміністративне затримання, в нього був вилучений газетний згорток з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору з характерним запахом конопель, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом (марихуаною) масою 8,93 г (первинною масою 10,05 г), яка в перерахунку на суху речовину складає 8, 93 г (первинна маса складала в перерахунку на суху речовину 9,13 г), що незаконно зберігав при собі ОСОБА_1 без мети збуту.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2013 року ухвала Якимівського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2013 року, якою до ОСОБА_1 застосовані примусові заходи медичного характеру шляхом госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, залишена без змін.

У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1

На обґрунтування своєї позиції вказує на недотримання судом першої інстанції вимог статей 86, 87, 94 КПК України, оскільки обґрунтував рішення доказами, отриманими органом досудового слідства з порушенням права особи на захист.

Зокрема, ним вказується на те, що захисника призначено лише 30 листопада 2012 року всупереч повідомленню родичами ОСОБА_1 1 листопада 2012 року про його психічний стан та його поведінку під час затримання, підтвердженої свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, суд першої інстанції допустив, як доказ, протокол особистого огляду, результати призначених 14 листопада 2012 року та проведених судових товарознавчої та хімічної експертиз.

Крім того, захисник зазначає про те, що суд першої інстанції, посилаючись на показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, наданих ними в судовому засіданні за клопотанням прокурора, які під час досудового слідства не допитувалися та їх рапорти чи пояснення щодо обставин угону автомобіля в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Також, захисник стверджує, що суд першої інстанції допустив, як доказ, протокол особистого огляду на підставу встановлення зберігання ОСОБА_1 наркотичної речовини всупереч відсутності в реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей про нього, стороною обвинувачення не надано відомостей щодо підстав його проведення під час адміністративного затримання та про вчинення останнім адміністративного правопорушення.

На переконання сторони захисту апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув та спотворив відомості, зафіксовані засобами звукозапису під час проведення підготовчого судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який вважав прийняті у справі судові рішення законними та обґрунтованими, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що ним не заперечуються подія суспільно небезпечних діянь, правильність висновку про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру, а також вид і розмір шкоди.

При цьому, перевіркою матеріалів кримінального провадження колегією суддів не встановлено об'єктивних даних, які б вказували на недопустимість доказів, якими суд першої інстанції обґрунтував свої висновки на підтвердження вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечних діянь, передбачених частиною 1 статті 289, частиною 1 статті 309 КК України, в стані неосудності з порушенням його права на захист з огляду на таке.

Суд першої інстанції обґрунтував свій висновок безпосередньо сприйнятими, у тому числі за ініціативою суду або клопотанням учасників судового провадження, показаннями потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які затримували ОСОБА_1 та проводили досудове розслідування, понятих ОСОБА_7, ОСОБА_8, які були присутні під час його особистого огляду, а також дослідженими висновками судових експертиз, протоколом особистого огляду та іншими письмовими доказами на підтвердження їх показань.

Саме така сукупність доказів була оцінена судом першої інстанції з точки зору їх допустимості, достатності та взаємозв'язку між собою, в чому сумніватися колегія суддів немає підстав.

Крім того, за документального підтвердження психічного захворювання ОСОБА_1 досудове розслідування проводилося з обов'язковою участю захисника, що виключає порушень його права на захист за відсутності проведених з ним будь-яких слідчих дій.

Ухвала ж апеляційного суду відповідає вимогам статті 419 КПК України, а його висновки про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення належним чином мотивовано. Вважати ці висновки необґрунтованими чи сумнівними підстав немає.

Не встановлено колегією суддів й інших порушень кримінального процесуального закону, вказаних захисником у касаційній скарзі, які б слугували безумовною підставою для скасування судових рішень та вплинули на правильність висновків судових інстанцій щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні суспільно небезпечних діянь.

Відтак касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 433 - 436, 532 КПК України, колегія суддів

ухвали Якимівського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2013 року та Апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.