Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Суржка А.В., Тельнікової І.Г.,

за участю прокурора Саленка І.В.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 5 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Свердловського міського суду Луганської області від 24 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 10 серпня 2010 року.

Вироком Свердловського міського суду Луганської області від 24 грудня 2009 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років 6 місяців.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку ОСОБА_1 15 липня 2009 року, приблизно о 21 годині 15 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля літньої площадки кафе "Івушка" по вул. Енгельса в м. Свердловську Луганської області, в ході конфлікту з ОСОБА_2, на ґрунті неприязних відносин, маючи умисел на вбивство останнього, вистрілив йому в голову з пістолета. Від отриманого вогнепального поранення ОСОБА_2 помер.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 10 серпня 2010 року вирок Свердловського міського суду Луганської області від 24 грудня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасовано в частині вирішення цивільного позову і в цій частині справу направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового та судового слідства, невірним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вказує на однобічність і неповноту досудового і судового слідства. Зазначає, що у нього не було умислу на вбивство ОСОБА_2, так як здійснюючи постріл він вважав, що пістолет заражений шумовими кулями, а не бойовою.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушуються питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм була дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Що стосується доводів скарги засудженого ОСОБА_1 про неповноту досудового та судового слідства, недоведеність його вини у скоєнні інкримінованого йому злочину, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, то свої висновки по цьому питанню суди першої та апеляційної інстанцій мотивовано обґрунтували і спростували зазначені доводи.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні умисного вбивства ОСОБА_2 та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, яким була дана належна оцінка. Так, суд першої інстанції, обґрунтовано поклав в основу обвинувачення, визнаного судом доведеним, показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які в своїй сукупності підтверджують обставини, що передували скоєнню вбивства ОСОБА_2 Також на підтвердження обвинувачення суд першої інстанції послався на показання судово-медичного експерта ОСОБА_8, які повністю узгоджуються з даними, що містяться в наявних по матеріалах справи письмових доказах, зокрема, в протоколах огляду місця вбивства, протоколі допиту ОСОБА_1, протоколі відтворення обстановки та обставин подій за участю ОСОБА_1, протоколі обшуку ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_1, під час проведення якого у шафі було виявлено і вилучено поліетиленові пакети з металевими кульками темного кольору та сипучою речовиною темного кольору, висновках проведених експертиз.

За встановлених судом першої інстанції фактичних обставин дії засудженого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1. ст. 115 КК України.

Судом апеляційної інстанції ретельно перевірені доводи апеляцій засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_10, які не оскаржували вирок суду в частині доведеності вини засудженого та кваліфікації його дій, а лише просили призначити ОСОБА_1 більш м'яке покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Усі наведені в апеляціях доводи належним чином перевірено й спростовано.

При призначенні засудженому покарання суди першої та апеляційної інстанцій, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахували тяжкість вчиненого засудженим злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, дані про особу засудженого, який характеризується позитивно, хворіє, є інвалідом дитинства, визнав свою вину та кається у скоєному, обвину, що обтяжує покарання - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, а тому прийшли до обґрунтованого висновку про необхідність призначення засудженому покарання в межах санкції інкримінованої статті. З таким покарання погодився і суд апеляційної інстанції.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 судом касаційної інстанції не встановлено.

Підстав для пом'якшення засудженому покарання, або застосування положень ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Свердловського міського суду Луганської області від 24 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 10 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.