Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Бех М.О., Бех М.О., суддів - Орлової С.О., Квасневської Н.Д., при секретарі судового засідання - Гладких Л.М., з участю прокурора - Вергізової Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 5-5254 км 13 за касаційною скаргою заступника прокурора Чернівецької області на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 лютого 2013 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 07 червня 2013 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2, -

Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 лютого 2013 року -

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше неодноразово судимого, останній раз за вироком цього ж суду від 19 квітня 2007 року за ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) , до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки,-

-засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення воліна строк 3 роки і 6 місяців.

По справі вирішені питання судових витрат та речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено, за те, що він 20 жовтня 2012 року, в період часу з 14 по 16 годину, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння на території власного господарства в с. Нові Брюсківці, Сторожинецького району, Чернівецької області, під час суперечки, що виникла між ним та потерпілим ОСОБА_3, який також знаходився в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до останнього та наніс йому один удар ножем, якого тримав в правій руці в живіт з лівого боку, спричинивши ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 07 червня 2013 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі прокурор, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_2 внаслідок м'якості, істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення скасувати та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції. При цьому вказує, що суд безпідставно застосовував закон, який не підлягав застосуванню - ст. 69 КК України. Зазначає, що судом помилково визнано, як пом'якшуючі покарання обставини, щире каяття, часткове відшкодування збитків, провокаційну поведінку потерпілого. Вказує про порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 419 КПК України в зв'язку з не зазначенням мотивів, з яких апеляційний суд залишив скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу і просить її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 370 КПК України (4651-17) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зазначеної вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_2 дотримано не було.

За змістом ст. 69 КК України, суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України (2341-14) , за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, умотивовуючи своє рішення.

Так, приймаючи рішення про призначення ОСОБА_2 покарання більш м'якого, ніж передбачене санкцією ч.1 ст. 121 КК України, суд першої інстанції мотивував це ступенем тяжкості вчиненого правопорушення, даними про особу винного та наявністю декількох пом'якшуючих обставин, тобто навів формальні підстави для ухвалення свого рішення.

Поряд з тим, як зазначено в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року, № 7 (v0007700-03) "Про практику призначення судами кримінального покарання" (з послідуючими змінами), при призначенні покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2, маючи, не зняту і не погашену в установленому законом порядку, судимість за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, знову вчинив аналогічний злочин в стані алкогольного сп'яніння.

Які саме обставини пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та які дані про особу винного суд визнав такими, що впливають на пом'якшення покарання у вироку не наведено, а відтак вважати, його таким, що ухвалений у відповідності з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження підстав, немає.

Суд апеляційної інстанції, в порушення положень ст. 419 КПК України (4651-17) , при розгляді апеляційної скарги неправильності застосування судом першої інстанції кримінального закону не виявив, мотивів, з яких виходив при залишенні вироку місцевого суду без змін не навів, доводів чому він вважає рішення про призначення ОСОБА_2 покарання, із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) , обґрунтованим не зазначив, що свідчить про незаконність та необгрунтованність судового рішення.

Оскільки судами допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону - вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з призначенням нового судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.

Якщо при новому судовому розгляді винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, буде підтверджена в повному обсязі - призначення покарання менш суворого, ніж передбаченого санкцією кримінального закону, слід вважати м'яким.

Керуючись ст. ст. 436, 438 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу заступника прокурора Чернівецької області задовольнити.

Вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 лютого 2013 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 07 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.